Що було головною мотивацією під час створення?
Катя: Насамперед нам не вистачало українськомовного контенту у форматі щирої розмови щодо особистих, подекуди інтимних тем. Крім цього, звісно ж, це було й питанням нашої з Наті реалізації, якої на той час не було в даній сфері.
Наті: Зазначу, що переважно вдалі бізнеси та проєкти створюються через нереалізовані потреби людини: ми відчували нестачу подібного формату на українському YouTube. Безсумнівно, не можна не згадати про відсутність інтимної (сексуальної) освіти в нашій країні, тому ми частково взяли на себе сміливість транслювати ці питання.
Чи змінилося призначення вашого шоу за цей час?
Катя: Мені здається, що саме призначення ніяк не змінилося, а тільки набуло додаткової актуальності. Спочатку я не вбачала в створенні шоу високої мети, однак з часом цінність «ебаут» стала надвисокою, адже я бачу вражаючі результати нашої роботи. Виявилося, що ми дійсно допомагаємо людям: наша спільнота пише на пошту листи з подяками щодо змін у їхньому житті.
Наті: Дівчата почали робити пропозиції своїм хлопцям після нашого шоу!
Яся: Крім того, я б додала, що ми мабуть не випустили стільки епізодів і сезонів, якби це не розвивало і не міняло особисто нас. Усі теми, які ми порушуємо, заздалегідь особисто обговорюються. Насамперед ми задаємося питанням: чи є у нас релевантний досвід, яким можна поділитися.
Якщо подивитися на наші погляди та висловлювання на початку шоу, то можна прослідкувати, наскільки змінюється драматургія особистого життя кожної з нас. У даному контексті неабияку роль відіграє аудиторія, яка, розвиваючись разом з нами, стимулює і наші зміни.
Катя: Я щиро люблю спільноту «ебаут», бо вони такі розумні котики!
Розкажіть про команду, що невпинно створює випуск за випуском?
Наті: Ми маємо як штатних, так і позаштатних працівників і працівниць. Команду з 12 людей складають: продюсерка, смм-ниця, режисерка, сценаристка, монтажерка та інші. З початку створення шоу ми мали умову – робити якомога якісніший контент на кожному з етапів зйомки, а відтак для нас було дуже важливим надавати належної уваги якісному зображенню, звуку та іншим складовим.
Під час запису випусів як ви комунікуєте одна з одною? Чи дотримуєтеся певного порядку тощо?
Катя: У нас є «риба», тобто сценарій, якого дотримуємося впродовж запису. Час від часу ми можемо порушити порядок тем, а втім, є заздалегідь упорядочена структура. З особистого досвіду, чим довше існує «ебаут», тим структурованішими стають мої думки: я формулюю їх більш зібрано і не зачіпаю інших, не закінчивши попередніх. Хоча зворотне відбувається у разі, коли мене перебили, що насправді трапляється досить часто.
Наті: Щоправда разом з командою дійшли думки, що такий спосіб комунікації є органічним і дуже нам притаманним. Коли ми намагаємося не перебити співрозмовника або ж співрозмовницю, то шоу втрачає живість, динаміку та енергію між нами.
Чи диктує структура і сценарій заздалегідь «прописаний» варіант?
Наті: Нашу аудиторію може дещо відлякувати теза, що у проєкті є сценаристка, яка прописує сюжет, тобто зароджується думка, наче навіть тут «пишуть». Хочу зазначити, що інколи ми, заздалегідь готуючись до запису, й справді розбираємо на зідзвоні позиції. У такий спосіб визначаємо хто і яку думку буде відстоювати, однак у ці кілька днів може трапитися таке, що відстоювання тої чи іншої позиції за сценарієм може й не відбутися через докорінні зміни у ставленні до того чи іншого питання.
Тобто незважаючи на те, що ми маємо сценаристку та певну сюжетну лінію, однак ми залишаємося щирими та транслюємо власні цінності.
Як зароджуються ідеї порушуваних вами тем для створення випусків? Чи бере в цьому участь аудиторія?
Катя: Зародження ідей для тем випусків є цілковито колективною роботою розуму.
Яся: Кожна з нас має свої болючі, подекуди непропрацьовані питання. Наприклад, хтось може проживати новий етап в стосунках і хоче це обговорити. Тобто надважливо, аби порушуваною темою хоч одна з нас та й переймалася, а інші були зацікавлені. Тому їх диктує як особисте життя, так і аудиторія, яка проявляє активність під кожним випуском з того чи іншого питання.
Які складнощі виникають під час роботи з тою чи іншою темою?
Наті: Можуть бути теми, які не дуже близькі по змісту для нас, водночас потужно резонують в аудиторії. Наприклад, серія першого сезону «Що (не так) з фліртом» абсолютно не перегукувалася на препродакшені, але в результаті ми отримали шалений фідбек із розповідями глядачів і глядачок, яким випуск допоміг впоратися з їхніми історіями, так би мовити відрефлексувати.
Ярослава: Також складність полягає у тому, що при записі ти знаходишся наче на індивідуальному сеансі психотерапії, водночас робиш зізнання на сотні тисяч людей. Це дуже не просто.
Наступний сезон
Готуючи наступний сезон: поділіться майбутніми планами та очікуваними колаборація?
Катя: Зазвичай перед початком наступного сезону ми маємо час на аналіз актуального стану суспільства, а так виділяємо загальну проблематику. Однак з часом ми вирішили, що нам треба видозмінюватися і продовжувати свій розвиток, тобто «ебаут» мусить дорослішати.
Ярослава: Наступив той момент, коли за останні три місяці ми побачили 4-5 клонів нашого проєкту, інакше кажучи ютуб-шоу, які запустили подібний формат трьох дівчат, що говорять про стосунки та табуйовані теми. Відтак прийшло розуміння, що ми подорослішали: наша аудиторія обговорила вже питання першого сексу, спільного життя, фінансів, мастурбації тощо.
Катя: Тому ми йдемо в соціальний простір!
Наті: Наступний сезон буде наповнений більш соціальною проблематикою, однак ми не будемо забувати й про інтимні теми. Під соціальну частину «ебаут» готує навіть окреме інтро. Щодо очікуваних колаборацій, то ми будемо в партнерстві з USAID.
Яся: Аудиторії цікаво подискутувати як про менструацію, так і знайти відповідь на запитання: як жити у суспільстві з людьми, які мають посттравматичний стресовий розлад. Ми розуміємо, що спільноті «ебаут» важливі не тільки інтимні та особисті теми, а й ті, які мають нагальність.
Тому соціальна частина YouTube-шоу зокрема міститиме теми: Про українців за кордоном, Що треба знати про (де)окупацію, Інклюзивність, Історична спадщина, Внутрішня міграція, Активізм і волонтерство тощо.
Катя: Однак особливість полягає у тому, що ми маємо говорити про важливі соціальні теми, які, на жаль, дотичні до кожного і кожної, у тому форматі, який в нас був до цього. Іншими словами суха статистика або сумна айдентика випуску не є характерними для даного шоу.
Як про такі теми говорити у легкому форматі? Досі люди подекуди закриті у комунікації щодо сучасних воєнних та майбутніх післявоєнних питань.
Катя: Справа у тому, що дійсно кожен і кожна з нас має безпосередній чи опосередкований дотик до наслідків військових дій. Однак коли ми ведемо діалог на дану тематику в повсякденному житті, то часто він не є чимось надто важким і концентрованим.
Яся: На мою думку, про важке можна говорити легко.
Наті: Забезпечити легкість комунікації нам допомагає підхід до вибору експертів або експерток, героїв чи героїнь випусків. Ми можемо запросити багато професіоналів або ж спеціалісток у царині того чи іншого питання, але для нас також важливо, щоб ця людина змогла доступно пояснити предмет порушеної проблеми, адже «ебаут» не шоу про складну науку або психологію. Ми все ж створюємо випуски, які можуть зрозуміти люди без спеціалізованої психологічної або природничої освіти.
За якими критеріями ви запрошуєте експертів?
Яся: На початку ми запрошували просто цікавих людей, але з часом у нас з’явилася ціла система відбору. Особливо це стосується лікарів і лакарок: ми обов’язково переконуємося в їхній професійності. Звісно, бувають і факапи, однак після такого ми робимо додаткове дослідження, викладаючи його в інстаграмі, аби ширше розкрити питання. Тобто ми не боїмося помилятися і завжди пояснюємо, що наші думки є суб’єктивними.
Наразі є поширеною практика, що у разі помилки не відбувається спростування, а просто видалення тієї чи іншої інформації. Як працювати з хибами?
Наті: Основне правило журналістської спільноти: видавши недостовірну інформацію, ти не маєш права видалити публікацію, натомість написати пояснення, спростування тощо. Взагалі якщо говорити про визнання помилок, то цього публічним людям в Україні треба повчитися.
Катя: Я дійсно вважаю, що інститут репутації має працювати, однак в Україні він дещо не активний.
Наті: Тож принагідно оголошуємо, що ми запишемо випуск про культуру кенселінгу.
Ярослава: І культуру ігнору! З осені чекайте!
Неформальні розмовини
Чи маєте ви улюблені слова-паразити?
Наті: Мені дуже подобається слово «атвічаю». Однак вважаю, що його все ж треба позбуватися.
Катя: Я кажу «типу» і «просто».
Ярослава: У мене слово паразит «насправді».
Чи маєте щасливу річ, яку одягаєте на відповідальні записи?
Катя: У мене немає такої однієї речі, однак в сукупності це прикраси. Перед кожним випуском я збираю всі свої ювелірні вироби та на майданчику одягаю себе і дівчат.
Наті: Для мене щасливі речі – це ті, в яких мені особливо комфортно. Якщо я розумію, що день буде максимально важливим, і мені треба бути зібраною та відповідальною, то для мене важливо одягнутися комфортно.
Це звісно оверсайз, як казала моя бабуся: «Я люблю, щоб одяг був від мене далеко». Нещодавно я виїхала в місто у вузьких штанах і просто не змогла прожити той день, тож пішла в Syndicate Original та купила широкі спортивні штани.
Яся: Такою річчю є червона помада. Вона мене рятує, якщо я маю недостатньо енергії абощо. У разі, коли мені не до вподоби вбрання, то червона помада все виправляє.
Credits:
Фотографиня: Дарія Синиця, @daria.synytsia
Візажистка: Єкатерина Хелемендик, @kkhelii
Читайте також: Як це було: відкриття виставки «Український колаж» в Києві
