Це число присвячене культурним діячам, які у тяжкий час знаходять сили й ресурси творити, оспівувати свою країну в мистецтві та транслювати у світ українські коди – від стародавніх до сучасних. На сторінках видання відображено всі грані культурного пласта України – килими, рушники, скульптура, архітектура, кіно, живопис, література, фотографія, мода. Разом з експертами та істориками ми досліджували віхи української культури й обговорили механіку повернення вкрадених росією об’єктів мистецтва, плани реновації міст та значущість культури у сучасному суспільстві.
На сторінках видання з'явилися Дмитро Авдєєв, український кінорежисер, кінокритик та волонтер, Марія Дідковська з колекцією артшампанського Victoire de la Dignité, незмінний артдиректор «L’Оfficiel Україна» та L’Officiel Hommes Костянтин Аврамов з проєктом «Воїни світла», який він створює на фронті, Сергій Святченко з проєктом «Обличчя війни», колаж якого став обкладинкою артчисла (у проєкті зображені обличчя українських біженців у Данії – вони прикривають краєвиди зруйнованого Харкова). Мистецтвознавиця та співзасновниця Музею Харківської школи фотографії Надія Бернар-Ковальчук розповіла про етапи формування, розвитку та пошуку місця харківських фотографів у актуальному мистецтві; Україна в межах 60-ї Венеційської бієнале – тема мистецького діалогу Максима Горбацького та Вікторії Бавикіної. Віра Агеєва, професорка Києво-Могилянської академії, літературна критикиня, докторка філологічних наук, лауреатка Шевченківської премії, членкиня журі премії «Книга року ВВС» та співзасновниція Київського інституту гендерних досліджень, розповіла про український культурний спротив, поімперські наслідки й роздвоєність Гоголя. Олександра Теліженко розкрила коди українського рушника; для неї вишивка була та є справою життя. Нині її роботи, що утверджують багатство нашої культури, набули нової цінності. З Ольгою Пілюгіною ми поговорили про решетилівське килимарство, стародавній художній промисел, здавна поширений в Україні. Також ми запросили дослідницю мистецтва воєнного часу та фахівчиню з міжнародних переговорів Олесю Геращенко до обговорення українського культурного надбання, яке було викрадено, вивезено та пошкоджено. Жанна Кадирова розповіла про гуманітарну мету проєкту «Паляниця», закарпатські мистецькі досвіди та очікувану інсталяцію на Алтаї.
Один із головних авторів архітектурного процесу 2010-х та 20-х років в Україні Олег Дроздов у 2017 році заснував першу недержавну архітектурну освітню інституцію – Харківську школу архітектури. Сьогодні жодне професійно-суспільне обговорення процесів архітектури та міського планування не проходить без публічної участі Дроздова. Його формула післявоєнної відбудови архаїчно проста й фундаментальна: працювати, любити та знати.
Запрошені колумністи рефлексували на різні теми: Павло Орлов про те, чому зірки більше не сяють поодинці, Олег Рижов – чи існує краса там, де немає себе, kartyna розповів про концерти для військових, а Павло Гудімов – про роботу арт-куратора під час війни, виклики, невпинну роботу й суспільний резонанс.
