11 липня в український прокат виходить фільм «Кріпачка». Анімаційну стрічку від подружжя режисерів Дороти Кобєля та Г'ю Велчмана, номінантів «Оскара», розробляли понад 100 художників. Це чуттєва історія про героїню Ягну, яку на тлі XIX століття примушують вийти заміж за того, кого вона не кохає. Та чи зможе вона протистояти глибоко вкоріненому патріархату та йти за покликом власного серця?
Історія, що заснована на творі Нобелівського лауреата, і унікальна техніка створення — L’Officiel Online розповідає 5 причин, чому потрібно подивитися фільм «Кріпачка».
Стрічка від номінантів «Оскара»
Попередня робота подружжя Дороти Кобєля та Г'ю Велчмана «З любов’ю, Вінсент» була номінована на «Оскар» у категорії «Найкращий анімаційний фільм». У 2018 році вона змагалася зі стрічками «Коко» й «Бебі бос», але так і залишилася без основної нагороди. А втім, стрічка стала першою в історії повнометражною картиною, яку повністю написали олійними фарбами на полотні. Одна секунда фільму складалась з 12 картин. Водночас фінальна версія стрічки налічує близько 56,000 художніх робіт. Для порівняння: у фільмі «Кріпачка» близько 85,000 картин, що пов’язано зі значною кількістю роботи через створення екшн-сцен бійок і танців.
Кадр із фільму «Кріпачка»
Унікальна технологія створення
Понад 100 художників-аніматорів працювали над фільмом. Вони створювали картини на спеціально розроблених PAWS — робочих станціях для малювання анімації. Раніше їх розробили для стрічки «З любов’ю, Вінсент», за яку режисери Дорота Кобєля та Г'ю Велчман отримали номінацію на «Оскар». Митці працювали в чотирьох студіях у Польщі, Сербії, Литві та в Україні.
Кадр із фільму «Кріпачка»
Аналіз ставлення суспільства до жінки
Головна героїня «Кріпачки» Ягна — жінка, яка проживає на собі тягар тиску суспільства. Оскільки події фільму відбуваються більше ніж 100 років тому, її оточує патріархальний устрій в усіх його фарбах. Жінка не могла обирати кохання. Вона була вимушена вступати в шлюб не зі свого бажання. Патріархальний устрій нівелював будь-які спроби самовираження жінок. У побуті переважало насильство: фізичне, фінансове й моральне. Ягна зіштовхується з неприйняттям суспільства своїх вчинків. Вона змушена боротися за власне самовираження та місце в патріархальному устрої. Питання ставлення до жінок в сучасному світі й досі актуальне. Хоч світ змінюється, але не так швидко, як того хотілося б.
Кадр із фільму «Кріпачка»
Культурний екскурс в традиції іншої країни
Фільм «Кріпачка» (в оригіналі «Chłopi» або в перекладі «Селяни») є екранізацією роману польського письменника. За нього його автор Владислав Реймонт отримав Нобелівську премію з літератури. Цей роман вивчають у шкільній програмі в Польщі. Твір налічує близько 1,000 сторінок, що розповідають про польське село та його жителів. Проте це не лише роман про одне село Ліпці. Роман є збірним образом людей, які жили в Європі наприкінці XIX століття.
Владислав Реймонт детально описує атмосферу того часу. Людей, які були в історичному контексті не так давно від нас. Проте крім ієрархії, зображеній у романі, тут є і звернення до свого коріння.
Так, зв’язок зі своєю землею та формування людини на тлі цього — популярна тема для рефлексії на початку XX століття. Реймонт був свідком революції в Російській імперії 1905-го, і завершення його твору «Селяни» якраз потрапляє в цей історичний період. Про саму революцію він створив текст «Сторінки з нотатника», але імперський устрій імовірно повпливав на його життя, що відчутно в загальній канві його творчості.
Звернення до свого коріння у важкі історичні періоди — невіддільний процес самоідентичності. В Україні рідко досліджували творчість наших сусідів, проте для побудови міжнародних відносин, розуміння ментальності інших націй і комунікації з іншими країни це є важливим.
Кадр із фільму «Кріпачка»
Кропітка робота художників-аніматорів
Перегляд фільму «Кріпачка» на великому екрані надає змогу детально розгледіти кропітку роботу художників-аніматорів. Як зазначалося раніше, вони створили близько 85,000 картин олійними фарбами, які склали повнометражну стрічку. Великий екран дозволяє побачити кожен мазок, контрасти світла й тіні, над якими працювали понад 100 митців. Під час перегляду фільму складно уявити, як така кількість різних за стилем роботи людей змогла створити цілісну стрічку. А також — поєднати свої навички задля однієї справи. Робота усієї команди відчувається, як лист любові до мистецтва в усіх його проявах.
Кадр із фільму «Кріпачка»
Окрім перегляду стрічки на великому екрані є можливість побачити картини українських художників, які працювали над фільмом, у Києві. Виставка картин із фільму проходитиме в кінотеатрі «Жовтень» з 27 червня по 11 липня. Її можна побачити на другому поверсі біля залу «Кіноман». Це шанс доторкнутися до мистецтва, яке можна споглядати на великому екрані.
Читайте також: Аристократи, гладіатори й Наталі Портман. Ось 6 серіалів, які ми дивитимемося в липні.