У день, коли Адольф Гітлер вчинив самогубство, воєнна фотографка Лі Міллер була однією з перших, хто увійшов в його квартиру. Там вона прийняла ванну вперше за три тижні. Її брудні чоботи залишили темний слід на килимі фюрера. Світлина з цією процесією стала легендарною — одним із візуальних символів завершення Другої світової війни. Домівка нацистського лідера була серед багатьох місць, що Лі Міллер відвідала під час документування жахів і руйнувань її доби.
13 вересня стрічка про Лі Міллер, де головну роль грає Кейт Вінслет, дебютувала в британському прокаті. З цієї нагоди L’Officiel Online згадує історію моделі й безстрашної фотографки.
Лі Міллер у 1927 році
У 1907 році Елізабет Міллер, ім’я якої згодом трансформується в просто «Лі», народилася в місті Поукіпзі, штат Нью-Йорк. Її батько був фотографом-аматором. Дитиною вона пережила сексуальне насильство, через що довгий час лікувалася від інфекційного захворювання.
В юності Лі Міллер вивчала мистецтво та драму, проте її кар’єрний шлях набув іншого напряму завдяки несподіваному інциденту. Коли на вулиці дівчину ледь не збила машина, їй допоміг Конде Наст. Так засновник відомого однойменного американського видавництва запропонував Лі Міллер роботу моделі у Vogue, де вона з’явиться на обкладинці. Проте жодна казка не обходиться без перипетій.
У випадку дівчини це була реклама гігієнічних засобів для менструації Kotex, де вперше зобразили реальну жінку. Туди фотографія Лі Міллер потрапила без її відома. Реклама мала шокувальний ефект для консервативної американської публіки. А втім, стала можливістю почати спочатку для тієї, хто був зображений на ній.
Переглянути цей допис в Instagram
Лі Міллер уміла перевинаходити себе. Вона вирішила, що радше бажає «роботи фотографію, аніж бути нею». Тож наприкінці 20-х вона їде в Париж, де починає працювати з сюрреалістом і фотографом Ман Реєм, старшим на 17 років.
Між ними починаються романтичні стосунки. Вони триватимуть лише три роки. Продуктом останніх стала творча синергія й знакові роботи, а також спільне перевідкриття техніки соляризації. У цей період Лі Міллер також створює радикальні, сюрреалістичні та знакові для того періоду світлини оголеного тіла. Вона знімається у фільмі Жака Кокто «Кров поета» й знайомиться з Пабло Пікассо. Зі свого боку Ман Рей закарбує губи фотографки в одній із найвідоміших своїх робіт Observatory Time: The Lovers («Час спостереження: коханці»).
30-ті роки для Лі Міллер визначив Єгипет. Вона одружується з єгипетським бізнесменом Азізом Елуї Беєм. Під час єгипетських експедицій фотографка створює одну зі своїх найвідоміших робіт «Портрет космосу» в оазі Сива.
Переглянути цей допис в Instagram
У 1939 році, коли починається Друга світова війна, фотографка жила в Лондоні. Вона фіксує реалії міста під час війни, знімає жінок, котрі працюють заради перемоги. Ці світлини з’являються на сторінках модних видань. Зважаючи на успіх її роботи, Лі Міллер офіційно призначають американською воєнною кореспонденткою. Це була посада, яку посідали нечисленні жінки.
Наприкінці війни Лі Міллер опиняється під французьким Сен-Мало як єдина фотографка, хоч і не мала потрапляти в гарячі точки. У своєму репортажі вона опише битву й те, як здалися німецькі солдати. Згодом фотографка висвітлювала звільнення Парижу, хоч їй було «дуже прикро їхати до Парижа тепер, коли відчула смак пороху».
Переглянути цей допис в Instagram
«Париж з'їхав з глузду», — переповідатиме вона. «Довгі, граціозні, гідні проспекти були переповнені прапорами й заповнені крикливими, веселими, красивими людьми. Дівчата, велосипеди, поцілунки та вино, а за рогом — стрілянина, розрив гранати й палаючий танк. Пробоїни від куль у вікнах були схожі на коштовності, колючий дріт на бульварах — на нову прикрасу».
Лі Міллер стала єдиною американкою, що висвітлювала звільнення концентраційних таборів. Вона прибула в Бухенвальд і Дахау лише за кілька днів після їхнього визволення, документуючи жахи, побачені нею. Вона хвилювалася, що читачі не повірять їй. Її стаття для Vogue містила слова «повірте» та «німці є такими». Разом із фотографом Девідом Шерманом, що народився в єврейській сім’ї, Лі Міллер до того ж потрапила у квартиру Адольфа Гітлера, створивши легендарні фотографії. Коли вона дізналася, що він вчинив самогубство, вона взяла з дому фюрера його фотографію й запропонувала її підписати всім на командному пункті. Це було святкування.
Переглянути цей допис в Instagram
Після завершення війни вона продовжувала документувати її наслідки. Пережите не давало фотографці повернутися до нормального життя, що сприяло алкогольній залежності. У неї виник посттравматичний стресовий розклад. Водночас їй знову вдалося перевинайти себе: вона захоплюється кулінарією та видає книгу рецептів. Це була нова пристрасть, що дозволила почати знову відчути життя.
Тривалий час робота фотографки залишалася забутою. Її син Ентоні Пенроуз разом із дружиною знайшов близько 60 тисяч кадрів на горищі після смерті Лі Міллер. Сьогодні він займається популяризацією та дослідженням її роботи. «Є багато речей, які я перейняв від неї», — сказав в одному з інтерв’ю Ентоні Пенроуз. «Одна з них — це важливість того, щоб завжди намагатися бути чесним і цінувати чесність в інших людях. Також просто виходити за рамки того, що заведено вважати нормальними параметрами та межами».
Читайте також: Пікассо, бджоли й Dior: як Ірвінг Пенн революціонізував модну фотографію