У квітні столиця пропонує побудувати насичені культурні плани. Для прикладу, в «Українському Домі» знайомитимуть із сутністю гривні як національної валюти: її символічними, історичними й мистецькими аспектами. Окрім знакових експозицій сучасного мистецтва, на гостей і жителів міста також чекатиме виставка декоративного мистецтва України, що складає світову спадщину ЮНЕСКО.
Нижче L’Officiel Online розповідає про ці та інші знакові виставкові події квітня в Києві.
«Dia Kinets»
Коли: до 14 квітня
Де: Артфундація «Дукат»
Проєкт «Dia Kinets» присвячений школі №18 у Чернігові, котру в березні 2022 року зруйнувала російська ракета. Там навчалася кураторка й одна з мисткинь виставки Єва Гольц. Відвідавши в грудні того ж року школу, вона знайшла діапозитиви, котрі використовувалися під час уроків — із часу заснування установи в 1963 році до відновлення незалежності Україною. Частина з плівок зображала радянську пропаганду, особливо в гуманітарних дисциплінах. Після 1991-го вони зберігалися як архів або лежали забутими, а після зруйнування школи — стали частиною її минулого, як і руїн. Ці діафільми повністю звільнилися від нав’язаної ролі радянською владою й отримали нове життя в роботах 22 митців, що представлені на виставці.
«Вихід з тіні»
Коли: з 27 березня
Де: Центр сучасного мистецтва М17
Виставковий проєкт, на якому представлені іноземні та українські художники, зосереджений на дослідженні людського сприйняття простору, часу та реальності. Тут мистецтво діє як портал у виміри, котрі виходять за рамки звичайного, запрошуючи глядача віднайти нове за межами власного світогляду. «“Вихід з тіні” — це спроба наблизитися до невидимого, переосмислити матерію та відкрити нові горизонти буття», — йдеться в описі проєкту.
На виставці представлені роботи понад 15 художників, зокрема Жанни Кадирової, Деніела Аршама, Назара Білика, Катерини Бучацької, Олени Домбровської, Аніши Капура, Алісії Кваде, Вартана Маркарʼяна, Беттіни Пустчі, Сергія Радкевича, Уго Рондіноне, Констянтина Рудешко, Юрія Сивирина й Vj Yarkus.
«Мистецтво жити»
Коли: 2 квітня — 27 квітня
Де: Національний музей Тараса Шевченка
Нова виставка в Національному музеї Тараса Шевченка організована мистецькою платформою Subjektiv. Мета останньої — зробити антропологічний зріз українського мистецтва сьогодення, зібрати детальну інформацію про твори та митців з різних куточків України. Експозиція охопить роботи більш ніж 40 художників.
Вєра Бланш «Валькірія»
Коли: 8 квітня — 31 травня
Де: Білий простір Stedley Art Foundation
Проєкт «Валькірія» української фотографки, мультидисциплінарної мисткині Вєри Бланш — це «історія про силу, спадкоємність і нові сенси, що народжуються навіть у найтемніші часи». Художниця зустріла повномасштабне вторгнення в Україні, документуючи його як фотожурналістка. Згодом вона вирушала до Японії, де почала працювати з керамікою, освоїла традиційну японську техніку графіки тушшю, створювала роботи, натхненні українськими військовими та мистецтвом.
Комбінуючи мотиви культур, Вєра Бланш розробила власний візуальний код: військові шоломи перегукуються з українськими вінками, жінки втілюють міфічних валькірій — символ незламності. Вже після повернення в Україну мисткиня продовжила проєкт, створивши серію керамічних гранатів, котрі символізують надію та перемогу. Їхнє металеве забарвлення відсилає до броні — мотиву, що притаманний усій «Валькірії».
«Тривога»
Коли: до 27 квітня
Де: Voloshyn Gallery
Наприкінці лютого та в березні 2022 року столична Voloshyn Gallery працювала як бомбосховище для художників і їхніх родин. У той період Нікіта Кадан, один із найвпливовіших сучасних українських митців, почав розкладати навколо свого матраца роботи відомих художників із фондів галереї: Давида Бурлюка, Олега Голосія, Влади Ралко, Костянтина-Вадима Ігнатова, Лесі Хоменко, Олексія Сая, Миколи Рідного та власні. Так утворилася експозиція з найприроднішою для того часу назвою — «Тривога».
«Нинішня реконструкція не імітує виставку весни 2022 року буквально, щоб не перетворитися на просту стилізацію», — розповідають у Voloshyn Gallery. «Вона радше вказує на дистанцію між початком повномасштабного вторгнення та станом, у якому ми перебуваємо сьогодні, з його хитким балансом між потребою критичної рефлексії та необхідністю негайного ухвалення рішень посеред полум'я».
Тарас Ковач «Повзучі чагарі. Мережі самосівів»
У своїй творчості український художник Тарас Ковач досліджує міський ландшафт — природний та політичний — і його вплив на мешканців. Виставка «Повзучі чагарі. Мережі самосівів» стала результатом спостережень художника за трансформацією цього середовища під впливом повномасштабної війни. Робота над проєктом розпочалася осінню 2022-го й продовжується досі, набуваючи форми офортів, об’єктів та відеоінсталяцій.
«Поява блокпостів і фортифікацій у публічному середовищі Києва створює відчуття захищеності, але водночас ускладнює звичне пересування містом і нагадує про небезпеку», — описують виставку в The Naked Room. «У своїх роботах Ковач не зображує людей. Утім, їхня присутність відчутна в облишених об’єктах, конструкціях, барикадах та способах адаптації довкілля до людського тіла».
«Гривня. Більше ніж гроші»
Коли: до 11 травня
Де: «Український Дім»
@ukrainskyi_dim
«Гривня. Більше ніж гроші» — виставковий проєкт, створений у співпраці Національного центру «Український Дім» та Національного банку України. Він покликаний показати багатовимірну сутність національної валюти: її символічні, історичні й мистецькі аспекти. На експозиції представлені ескізні розробки до українських грошей видатних художників Олександра Богомазова, Георгія Нарбута, Василя Кричевського, Михайла Бойчука, Мирона Яціва, Василя Лопати та інших. Виставку також складають архівні матеріали, артефакти й твори митців, які виступають рефлексією на історичні події.
Серед їхніх авторів — понад 50 діячів минулого, сучасності, зокрема, Алла Горська, Алевтина Кахідзе, Олег Тістол, Ніл Хасевич, Роман Мінін, Олександр Животков, Віталій Кохан, Іван Світличний, Людмила Семикіна та артгрупа SVITER, I SEE UA FLAG.
«Ремесла, що живуть»
Коли: до 29 червня
Де: Національний музей декоративного мистецтва України
Виставка присвячена темі декоративного мистецтва в Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України та репрезентативному Списку ЮНЕСКО. Це 150 робіт другої половини XIX — початку XXI століть з колекції музею. До них, зокрема, належать твори петриківського декоративного розпису, предмети з кримськотатарським орнаментом «Орьнек», писанки лівобережжя й правобережжя, вироби Кролевецького переборного ткацтва, жіночі прикраси з бісеру на Прикарпатті та Борщівська вишиванка Тернопільщини.
На експозиції представлені знакові українські митці, серед яких Тетяна Пата, Володимир Глущенко, Марфа Тимченко, Надія Білокінь, Віра Павленко, Ганна Павленко-Черниченко, Василь Карась, Гаврило Пошивайло. Деякі з експонатів — це «справжні музейні раритети», адже були знайдені в експедиціях ще під час формування музейної колекції на чолі із її засновниками Миколою Біляшівським і Данилом Щербаківським.
Читайте також: Пасторальне та ліричне оспівування України: Микола Пимоненко — в 10 шедеврах