Цієї весни в кількох містах України, як-от Києві, Львові й Чернівцях, пройде 13-й «Тиждень австрійського кіно».
Він покликаний охопити найбільш яскраві та резонансні австрійські стрічки останніх років у різних жанрах: від комедії, драми й до документалістики про повномасштабне вторгнення в Україні. Вибрані для програми фільми раніше демонструвалися на Венеційському, Берлінському, Локарнському й Стокгольмському кінофестивалях. Столичні покази «Тижня австрійського кіно» відбуватимуться з 10 по 15 квітня в кінотеатрі «Жовтень», а згодом пройдуть в інших українських містах.
Про знакові фільми з програми фестивалю — нижче розповідає L’Oficiel Online.
«Павич» (2024)
Комедійна драма «Павич» — дебютна повнометражна стрічка режисера Бернгарда Венґера, що отримала нагороди Венеційського та Стокгольмського кінофестивалів. У центрі сюжету — Маттіас, майстер своєї справи, котрий працює в компанії з «надавання ідеального партнера» для будь-якої нагоди.
Вам потрібний «інтелігентний хлопець», щоб справити враження на друзів? Або ж «ідеальний син», що допоможе вплинути на думку бізнес-партнерів про вас? Чи спаринг-партнер, аби підготуватися до суперечки з другою половинкою? Зі всім цим допоможе Маттіас, щоправда, вміло перетворюючись на когось іншого, йому найважче бути собою.
«Любі прекрасні кохані» (2024)
Стрічка Юрія Речинського зображає болючі й непрості реалії російської війни проти України. Станом на початок повномасштабного вторгнення український режисер перебував в Австрії, звідки потім повернувся на Батьківщину. Документуючи події навколо, він зосередився на зображенні евакуації маломобільних людей і похилого віку, а також на переміщенні тіл загиблих військових, котрі мали бути повернуті їхнім сім’ям.
«Любі прекрасні кохані — це кінолітопис, що фіксує, як українці вибудовують стратегії виживання в реальності, де надзвичайний стан став новою нормою. Це історія про силу маленьких проявів турботи, які здатні рятувати життя й повертати гідність тим, кого її позбавили», — описують фільм.
«Як бути нормальним і химерності іншого світу» (2025)
Драматичний фільм, що дебютував на Берлінському кінофестивалю, розповідає про 26-річну Пію, яка, виписавшись із психіатричної лікарні, повертається до батьківського дому на околицях Відня. Вона намагається адаптуватися до цього середовища й заразом зіштовхується зі своїм розбитим серцем, нестабільною роботою й соціальною стигматизацією. «Як бути нормальним і химерності іншого світу» — це історія про самопізнання, сім’ю, «нормальність» та ідентичність у світі, де, здається, все виходить з-під контролю.
«З поверненням, крихітко» (2025)
Австрійсько-німецький психологічний трилер порушує теми ідентичності, травми й спадку, що несе людина через історію своєї родини. Його події розгортаються довкола Юдіт, лікарки, котра успадковує будинок, про існування якого навіть не знала, адже він належить родині, що залишила її в дитинстві. Разом зі своїм чоловіком Юдіт їде до Австрії, щоб продати дім. А втім, чим довше героїня залишається в будинку, тим більше химерних спогадів виринають з підсвідомості жінки, стираючи грань між кошмарним сном і реальністю. Майбутнє Юдіт — це або втеча з цього жаху, або доля, яка спіткала її невідому матір.
Читайте також: Кілліан Мерфі, Деніел Крейґ та історія будинку «Слово» — це 7 найважливіших фільмів квітня