«Я народилася там як акторка», — писала Жульєт Бінош про Каннський кінофестиваль, де цьогоріч із 13 по 24 травня є очільницею журі. За понад сорок років кар’єри, упродовж яких вона знялася у близько 70 фільмах, провідна французька акторка сучасності здобула світове визнання завдяки власній майстерності та драматичній віртуозності, проілюстрованих нагородами «Оскар» і BAFTA.
Від «Коханців з Нового мосту» до «Завіреної копії» — L’Officiel Online розповідає про 6 найкращих фільмів із Жульєт Бінош.
«Коханці з нового мосту» (1991)

На найстарішому збереженому мосту Парижа зустрічаються двоє бездомних людей маргінесів: художниця Мішель, що втрачає зір (Жульєт Бінош), і артист Алекс з алкогольною залежністю. Під час зближення вони проживають кохання, вдаються до злочинів і нездорової залежності у своїх стосунках на тлі життя французької столиці.
«Три кольори: Синій» (1993)

«Три кольори: Синій» — перший фільм із трилогії польського режисера Кшиштофа Кесльовський. Стрічки у ній відсилають до кольорів французького прапора й складників слогана Французької революції: свободи, рівності та братерства.
За гру у психологічній драмі «Три кольори: Синій», яка досліджує вільність, Жульєт Бінош одержала «Кубок Вольпі» за найкращу жіночу роль на Венеційському кінофестивалі. У центрі картини — жінка, котра виживає в трагічній автокатастрофі, де загинув її чоловік і донька. Переживаючи цю втрату, вона намагається звільнитися від свого минулого та, зрештою, розпочати нове життя.
«Англійський пацієнт» (1996)

Свого часу воєнна романтична драма «Англійський пацієнт» отримала дванадцять номінацій на «Оскар», перемігши в дев’яти. Жульєт Бінош була серед переможців, отримавши нагороду за найкращу роль акторки другого плану. Стрічку створили за однойменним романом канадського автора Майкла Ондатже, за який той одержав престижну літературну Букерівську премію. Фільм переносить у часи кінця Другої світової війни. За сюжетом, медсестра Хана (Жульєт Бінош) вирішує залишитися в зруйнованому монастирі, щоб доглядати за понівеченим чоловіком, історія кохання й страждання котрого буде розказана в його останні дні.
«Шоколад» (2000)

Події романтичного фільму, заснованого на однойменному романі, розгортаються в невеликому консервативному населеному пункті у Франції в середині XX століття. Туди переїжджає Віана Роше у виконанні Жульєт Бінош з маленькою донькою. Героїня відкриває власну шоколатерію в період Великого посту, що через суперечність із релігійними переконаннями викликає гнів мера. А втім, крамниця Віани вже починає змінювати світ місцевих жителів, а сама героїня знаходить захоплення в несподіваному знайомстві з мандрівником, котрого грає Джонні Депп. Роль у «Шоколаді» принесла Жульєт Бінош важливі відзнаки, як-от номінації на «Оскар», BAFTA й «Золотий глобус».
«Завірена копія» (2010)

Як відрізнити справжнє від вигадки, коли вони переплітаються? Це досліджує стрічка «Завірена копія», за головну роль в якій Жульєт Бінош отримала нагороду Каннського кінофестивалю. Фільм розповідає про героїню акторки, котра знайомиться з британським письменником Джеймсом Міллером. Він презентує свою останню книгу про проблему мистецьких оригіналів і їхніх копій. На перший погляд, незнайомці, Джеймс та персонажка Жульєт Бінош згодом починають поводитися як одружена пара, порушуючи питання: ким же вони є насправді одне для одного й чи варто шукати відповідь на цю загадку.
«Смак пристрасті» (2023)

Франція, 1885 рік. У маєтку відомого гурмана Додена протягом двадцяти років працює шеф-кухаркою Ежені (Жульєт Бінош). Їй вдається задовольняти його гастрономічні смаки, вони обоє поділяють захоплення цією справою. З розвитком їхніх стосунків Доден кілька разів пропонує Ежені одружитися, проте та щоразу відмовляється, цінуючи свою свободу. Тож гурман вирішує зробити те, чого ніколи не робив: приготувати для неї.
Читайте також: Каннський кінофестиваль — 2025: 10 фільмів, які будуть у центрі уваги кіносвіту