До Дня незалежності KHUSTYNA та L'Officiel Online зібрали дев'ять українських підприємиць і топменеджерок, щоб дізнатися, що для них означає свобода, як війна змінила їхнє сприйняття незалежності та якою вони бачать роль жінок у розвитку країни. В інтервʼю — про щоденні виклики, силу команд, жіночу енергію та речі, які дають ресурс для руху вперед.
Що для вас означає «незалежність» сьогодні?
Мирослава Козачук: Це про вибір. Коли кожна людина може обирати, ким вона хоче бути, у якому напрямку розвиватися. І так само про нашу країну: незалежність – це про ідентичність України і про те, ким вона себе бачить у світі.
Анна Григорʼєва: Державна незалежність — це коли твоя свобода захищена на рівні країни. Вона починається з особистої: чим більше вільних і свідомих людей — тим сильнішою є держава.
Анна Григор'єва, CEO Flowerpot
Чи змінилось ваше відчуття незалежності після 24 лютого 2022 року? Якщо так — як саме?
Надія Сперчун: Раніше незалежність була більше про особисте: кар’єру, самореалізацію, фінансову свободу. Сьогодні вона має дуже конкретну ціну: життя людей, силу армії, рішучість кожного залишатися вдома.
Коли ви найбільше відчуваєте гордість за Україну?
Тетяна Іваночко: Сьогодні. Звісно, те, як наші хлопці й дівчата стали захищати країну на початку повномасштабного вторгнення, – досі йдуть мурашки, коли думаю про це. Але ще важче – продовжувати. А ми продовжуємо. І це надихає.
Чому для вас було важливо залишитися в країні, попри війну?
Надія Сперчун: Бо це моя країна, мій дім. Мені важливо бути частиною процесу, а не спостерігати ззовні. Тут моя команда, робота, сім’я, моє коріння.
Надія Сперчун, директорка з маркетингу телеканалу ТЕТ
Оксана Середюк: Я вирішила, що це моє життя, і на нього випав історичний момент – жити у період війни. Я прийняла цей виклик і залишилася. Тут моя родина, діти, бізнес. Тут мій дім.
Якою ви бачите Україну через 10 років — і яку роль у цьому відіграють бізнесвумен?
Мирослава Козачук: Я бачу Україну найфранчайзабельнішою, процвітаючою, країною підприємців, куди повернуться українці та приїдуть інші, щоб працювати тут. Кажуть, це тисячоліття жінок. Сьогодні, коли триває війна, жінки тримають і основний фронт, і виконують чимало ролей в тилу, підтримуючи сім’ю, роботу, бізнес. Це неймовірно цінно.
Мирослава Козачук, власниця та СЕО компанії Franchise Group. Авторка проєкту «Перша школа франчайзингу»
Які були ваші найбільші виклики у веденні бізнесу під час війни?
Уляна Хромʼяк: Найважче було втримати колектив і допомогти бізнесам. Тоді я працювала в Офісі розвитку креативних індустрій при Міністерстві культури, займалася релокацією бізнесів. Ми допомагали перевозити обладнання для збереження косівської кераміки, працювали з майстрами народних художніх промислів і малими підприємствами. Допомагали сім’ям і бізнесам переміститися в безпечні місця та забезпечити людям безпеку.
Уляна Хромʼяк, Виконавча директорка Українського дому у Давосі.
Стиль героїнь доповнили шовкові хустини «Black Wheat» від бренду KHUSTYNA — із патріотичної колекції Ukrainian Colour. Кожен аксесуар став символом жіночої сили, витонченості та зв’язку з корінням, підкреслюючи головну ідею спецпроєкту — незалежність самовираження та українська ідентичність.
Чи довелося вам почати «з нуля» або повністю змінювати стратегію?
Надія Сперчун: Ми змінили дуже багато: від креативних підходів до форматів співпраці. Війна змусила нас бути гнучкішими, сміливішими в ідеях, стратегічнішими у виборі напрямів. Активно розвинули колаборації, бо об’єднання брендів і команд зараз дає результат, більший, ніж кожен окремо.
Віолета Тітаренко: Особливо пам’ятаю історію з Харковом, на початку війни в регіоні було надзвичайно складно, Люксоптика довго не відновлювала роботу. Але зателефонували наші співробітники: «Ми залишаємося і хочемо працювати. Якщо ви готові — ми готові відкриватися». І ми швидко реанімували бізнес на Сході. До війни мали 18 магазинів у Харкові, зараз працюють 16.
Які уроки ви винесли з цього часу для себе як керівниці?
Соломія Йосипенко: З війною, я переосмислила поняття лідерства, сьогодні - це не формальні процедури, а людяність. Я щаслива, що наша команда будується на довірі і щирості. Коли я можу підтримати та надихнути колег, навіть коли самій важко, це і є справжнє лідерство.
Соломія Йосипенко, к.ю.н., адвокат, медіатор в юридичній компанії MORIS
Що стало для вас найбільшою несподіванкою у ваших співробітниках, клієнтах чи партнерах?
Анна Руденко: Їхня згуртованість і сміливість. Багато колег стали на захист країни. Дехто, на жаль, не повернувся, але залишився у наших серцях. Клієнти підтримували бізнес, бо ми даруємо емоції, яких зараз так бракує. Я дуже пишаюсь своєю командою і партнерами.
Як ви відчуваєте свою відповідальність перед командою й суспільством сьогодні?
Мирослава Козачук: Дуже високу – і фінансову, і емоційну. Лідер має показувати приклад, навіть коли важко. У 2022 році бізнес майже не заробляв, але ми виплачували зарплати й тримали команду. Відповідальність я відчуваю і за кордоном: коли ми представляємо український бізнес, мову, культуру. Зараз на Україну дивляться, і важливо тримати високий стандарт.
Де ви черпаєте сили, коли здається, що ресурсів уже немає?
Уляна Хромʼяк: У креативних індустріях і в людях, які творять. Є дуже багато майстрів у регіонах, і вони унікальні. Я захоплююся ними, це надихає. Також багато сил дає час із родиною.
Анна Григорʼєва: Передусім — мої діти. Коли чую від старшого сина, що я для нього приклад, — це додає сил і надихає. Розвиток у форматі life long learning мотивують мене залишатися сучасною, гнучкою та відкритою до змін.
Що ви вкладаєте у поняття «жіноча сила»?
Віолета Тітаренко: Це щось космічне. Я пройшла багато етапів: робота, навчання на МВА, двоє маленьких дітей-погодок, розлучення – і я все це витримала. Жінка – про мультизадачність і про те, що у тебе немає варіанту «не зробити». Особливо, коли від тебе залежать діти. Тоді немає іншого шансу.
Віолета Тітаренко, Директорка мережі “ЛЮКСОПТИКА”
Анна Руденко: Це поєднання рішучості та ніжності. Уміння створити затишок навіть у складних умовах, підтримати інших, знаходити ресурси для себе та близьких.
Яку пораду ви дали б молодим жінкам, які тільки починають свій шлях у бізнесі в Україні?
Тетяна Іваночко: Бути собою. Не намагатися комусь подобатися чи робити чуже. Знайти своїх і вірити до кінця у власні ідеї.
Уляна Хромяк: Займайтеся «сродною працею», як казав Сковорода. Робіть те, що любите, до чого лежить серце, і не бійтеся брати відповідальність.
Анна Руденко: Постійно розвивайтеся – навчання і самонавчання це ваш головний актив. І залишайтеся жінками: дозволяйте собі слабкість і маленькі радості, щоб мати сили на великі звершення.
Анна Руденко, Директорка з розвитку роздрібної мережі Aromateque
Які цінності ви закладаєте у свій бізнес сьогодні?
Анна Григорʼєва: Серед ключових цінностей — культурна ідентичність,інноваційність, доступність та підтримка молодого покоління. Цього року ми запросили першокурсників Київського коледжу, який готує флористів із дипломом державного зразка, на практику та плануємо працевлаштовувати найкращих у нашій команді.
Чи вважаєте свою роботу бізнес-інструментом змін в Україні?
Анна Руденко: Ми створюємо робочі місця, відкриваємо нові точки продажу, популяризуємо українське мистецтво — наші магазини це ще й маленькі галереї з роботами Примаченко, Ялози, Гамлета Залєвського та інших. Ми співпрацюємо з європейськими та американськими партнерами, заявляючи про силу української економіки.
Оксана Середюк: Ресторанний бізнес — це перший дотик до країни. Завдяки нашій гостинності іноземці відчувають Україну.
Оксана Середюк, співвласниця ресторанів BAO і NAM, BAO Lviv, Georgia, RumbaBar, HoReCa “Разом”, “Пюрешка & Котлетка”, “I Love Chef”
Як війна змінила ваше уявлення про успіх?
Соломія Йосипенко: Для мене успіх — це щоденні маленькі перемоги: зберігати спокій, коли навколо хаос, забезпечувати безпеку близьких, мати можливість працювати. Це не про статус чи титули, а про ті дрібниці, які тримають тебе щодня.
Віолета Тітаренко: Не змінила. Для мене успіх — це амбіції і бажання рухатися вперед, навіть у найважчі часи.
Що для вас особисто буде символом перемоги?
Тетяна Іваночко: Коли всі наші захисники й захисниці повернуться додому до своїх родин, а ми зможемо їх гідно зустріти й інтегрувати в суспільство. На нас також величезна відповідальність.
Тетяна Іваночко, CEO & Partner студії архітектури та дизайну MAKHNO Studio
Партнером локації для зйомки відеоспецпроєкту виступив Radisson Blu Hotel — осередок для ділових зустрічей і подій Києва. Водночас особливу атмосферу створив квітковий маркет Flowerpot, підготувавши ексклюзивні патріотичні букети для кожної героїні.
Фото- та відеозйомка: Катерина Оберемок