Богемне життя Парижа 70-х можна описати двома іменами: Джейн Біркін і Серж Генсбур — вони уособлювали собою творчий союз генія та музи, яким судилося бурхливо розлучитися. Пара прожила разом 12 років. Весь Париж знав, коли вони сварились. Вони обидва мали такий вибуховий темперамент, що до їх роману можна застосувати будь-яке слово, крім "нудьги".
Це не було кохання з першого погляду. Біркін приїхала підкорювати Париж одна, з дитиною на руках від першого чоловіка, композитора Джона Баррі. Намагаючись оговтатися від розриву, вона поринула в роботу над фільмом "Слоган", на пробах якого зустріла Сержа. Джейн відразу назвала Генсбура "пафосний зарозумілий сноб", а він водночас зневажливо ставився до Біркін і не брав до уваги її існування. Спочатку.
Потім, зрозуміло, вони зійшлися, і, коли Біркін запропонували роль у "Басейні" з Аленом Делоном, Серж недовго думаючи поїхав з нею на знімальний майданчик і не залишав її ні на мить.
Одного разу в одному з паризьких барів пара почала з'ясовувати стосунки та почала кидатися всім, що траплялося під руку. Генсбур запустив у свою музу кошик з брудною білизною, а Джейн була поетичнішою і закидала свого генія еклерами.
Потім пара вирішила влаштувати погоню один за одним — і все закінчилося стрибком Біркін у Сену. Після чого відразу було примирення.
1971 року у пари народилася дочка Шарлотта Генсбур. Декілька років після цього Серж відчував себе щасливим батьком сімейства, але потім у нього почалися серйозні проблеми з алкоголем — і Джейн вирішила піти від нього до режисера Жака Дуайона. Але на цьому її стосунки з Генсбуром не закінчилися — вони дружили аж до смерті Сержа 1991 року.
