Одну з перших соціологічних теорій моди запропонував англійський філософ і соціолог Герберт Спенсер (1820–1903). Він вважав, що мода — це форма соціального регулювання поведінки людей, а її функція полягає в забезпеченні впорядкованого розвитку та підтриманні соціокультурних норм.
Наведемо приклад: шкільна форма або офісний дрес-код забезпечують дотримання прийнятої дисципліни, національне вбрання (як-от вишиванки чи кімоно) апелює до патріотичних почуттів та відтворює національну ідентичність. Тренди — наприклад, брючні костюми або ностальгія за 90-ми — є відображенням суспільних настроїв. Вони сигналізують про зміну соціального порядку.
Для Спенсера мода була формою наслідування: людина, яка когось наслідує, виявляє повагу цій особі або ж підкреслює свою рівність з нею. Відповідно до цього він виділив дві форми наслідування: “шанобливе” та “змагальне”.
В сучасності цей механізм працює так само, як і за часів Спенсера: сукні як у Кайлі Дженнер розкуповуються за лічені хвилини. От тільки інфлюенсери вже не ті, що у вікторіанській Англії.
Спенсер розглядав моду в контексті своєї теорії інститутів. Мода входила до інституту звичаїв та обрядів: всі соціальні інститути є наслідком влади і покору, а отже і моду треба розглядати як продукт влади звичаїв. Простими словами, мода — ніщо інше, як дуже витончена форма соціального контролю.
Недивно, що мода для Спенсера була одночасно й механізмом примусу: в вищих класах суспільства вона стала такою ж необхідністю, як слідування етикету.
Спенсер стверджував, що мода одночасно є маркером приналежності до певного прошарку суспільства та ідеальним засобом для досягнення рівності. Звучить суперечливо, але цьому є логічне пояснення. Нижчі прошарки наслідують еліти, і відрізнити їх стає все складніше (а в сучасному суспільстві майже неможливо).
І, хоч всі виглядають однаково, мода сприяє розвитку індивідуальності — для Спенсера вона взагалі була дуже суперечливим явищем. Бо в кінці-кінців виглядати однаково всім набридає, і люди інтерпретують всеохоплюючі тренди по-своєму.
Соціолог не ототожнював моду з певними тенденціями чи речами: “модними” їх робить не якість тканини чи силует, а саме положення людини, яка одягає певну річ. Спенсер і уявити собі не міг, що за якихось сто років футболки Vetements за $ 800 або ugly sneakers стануть статусним символом.
Загалом, Спенсер не був оптимістично налаштований щодо майбутнього: він вважав, що в майбутніх лібералізованих суспільствах мода втратила б свій вплив і значення. Знав би він, як сильно помилився.
Читайте также: Краткое пособие: Мишель Фуко для ленивых