В Україні було проведено перше масштабне дослідження вітчизняної модної індустрії, в рамках якого визначили частку дизайну жіночого одягу в економіці країни. Аналіз був проведений за сприяння Українського Культурного Фонду (UCF)* Анною Варавою - культурним дипломатом, старшим експертом з секторальної політики та комунікації при Міністерстві закордонних справ України від проекту Association4U, який займається сприянням впровадженню угоди про інтеграцію в ЄС.
У дослідженнi, яке тривало понад півроку, було використано різноманітні методи збору і аналізу даних, серед яких аналітична обробка академічної літератури, прямі розгорнуті інтерв’ю з експертами в індустрії моди України і Франції. У числі опитаних професори Istituto Marangoni Paris, президенти модних агенцій YPT і Fab City Grand Paris та інші експерти, які працюють у цій сфері понад 10-20 років.
Спеціально для L'Officiel Анна розповіла ключові моменти своєї роботи, які стосуються вітчизняної модної індустрії в Україні. 
В 2014 році Україна підписала Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС, а ще через два роки – Угоду про зону вільної торгівлі. На рівні країни це передбачило відкриття її економіки для міжнародної торгівлі та західних інвестицій, а також переорієнтацію виробників з експорту на локальні потреби. У цьому випадку легка промисловість – один з найшвидших та найлегших для розвитку секторів економіки, який складається переважно з середніх та малих підприємств.
Кажучи простіше – в країні почала розвиватися і зростати модна індустрія, яка на сьогоднішній день є найприбутковішою в світі галуззю (згідно з даними щорічний глобальний прибуток від жіночого одягу и товарів класу люкс становить близько 3 трильйонів). Багато українських стартапів будувалися на створенні власного аутентичного бренду, адже майже усі напрямки в галузі були вільними: взуття, верхній жіночий та чоловічий одяг, білизна, шкіряні аксесуари, прикраси тощо. Майже за 4 роки в Україні з’явився тренд на made in Ukraine. Споживачі не нехтують купувати речі українських виробників, а навіть навпаки – надають перевагу локальним брендам. Згідно з даними Інститута економіки та прогнозування, в Україні рівень виробництва почав зростати у 2015-му, в 2016-му показники сягнули 98,5 % і зросли до 111 % у 2017-му. Кількість дизайнерських брендів на ринку зросла до 600, з яких 200 є постійними учасниками Тижнів моди. Загальний обсяг внутрішнього споживання одягу у 2017 році в Україні склав 8,66 млрд грн.
Крім того, переважна більшість відомих раніше українських дизайнерів почали презентувати колекції на міжнародних Тижнях моди, співпрацювати з закордонними шоурумами та великими торгівельними молами. Проводячи дослідження, ми опитали 22-х дизайнерів, що становлять приблизно 10 % найбільш успішних та відомих українських модних брендів, серед них Lake, Bevza, Six, The Сoat, Frolov, Flow, Kovalska, Litkovskaya, Ksenia Schnaider та інші.
На сьогоднішній день в Україні нараховують близько 6000 зареєстрованих виробництв одягу та взуття, які виготовляють 80-90 % товарів на експорт для таких країн, як Німеччина (37 %), Угорщина (7 %), Польща (7 %) та Франція (6 %). Більша частина експорту – це одяг (48 %) та сировина (тканина, шкіра, бавовна (18 %).
10 кращих експортно-імпортних країн для України в 2016 році
Ринок представлений малими (87,2 % від загальної кількості) та середніми (12,8 %) підприємствами. 198 середніх підприємств реалізовують 74,1 % продукції на 7,1 млрд грн., відповідно 1349 малих виробництв продає 25,9 % продукції на 2,5 млрд грн.
Базовим сегментом підприємництва у виробництві одягу є мікропідприємства, що складають 60,6 % від загальної кількості. (Для них характерними є схильність до тінізації і неформальної діяльності; низький внесок у додану вартість та нижчий рівень продуктивності праці порівняно з іншими видами підприємств, обмеженість в доступі до кредитних та інших ресурсів. Але вони є більш гнучкими і швидше пристосовуються до змін та кон’юнктурних викликів).
Товарна структура зовнішньої торгівлі продукцією легкої промисловості в 2017 році
Більшість підприємств працюють на аутсорс та залежні від сировини та технічного обладнання. Свої прибутки спрямовують перш за все на модернізацію та нове устаткування. Однією з найбільших проблем залишається кадрове забезпечення – через незбалансованість галузевої і вузівської освіти та ринку праці, а також через недостатньо розвинуте державно-приватне партнерство в дуальній освіті.
Незважаючи на значний підйом у експорті та виробництві український ринок все ще насичений імпортними товарами, ввезеними із заниженням митної вартості та контрабандно, частка яких, за оцінкою асоціації "Укрлегпром", становить 25,4 %. Зростає також ввезення вживаного одягу (second-hand), якого у 2017 р. ввезено на $ 154,4 мільйона. Такі високі показники свідчать про рівень економіки країни в цілому. Низький рівень заробітних плат не дозволяє більшості споживачів витрачати гроші на новий та сучасний одяг.
Порівнювати Україну і Францію я вирішила невипадково. В процесі удосконалення державного напрямку Україна найбільш наслідує Францію та Великобританію, їх державні інститути та структури схожі. На сьогодні частка креативної індустрії у ВВП країни складає 2,5 % (13 більйонів доларів США), в Україні цей показник складає лише 0,06 %. За результатами дослідження українська індустрія моди та дизайну має величезний потенціал і цілком може досягнути французького рівня. Для цього я виділила основні кроки, які варто зробити, аби підняти fashion-індустрію на новий рівень, а саме:
— Бюджетування з боку держави участі українських дизайнерів у міжнародних галузевих виставках для моніторингу та показу України на ринку.
— Взаємодія культури та економіки, освіти.
— Зменшення залежності від імпорту сировини, фокус на виробництві власного текстилю.
— Нові методи продажу.
— Удосконалення освіти у галузі.
— Кооперація між різними ігроками індустрії (дизайнери, інженери, винахідники).
— Тренування та технологічний апгрейд працівників (для збільшення доданої вартості).
— Підтримувати розвиток модного туризму, що з’єднає моду, майстерність, культуру та туризм (промоція модних музеїв, фабрик, виставок, Тижнів моди та шопінг-зон з залученням приватних партнерів та націлених на різні групи населення).
— Вирішення проблем з сировиною.
— Модернізація технологій та персоналу.
— Зменшення імпорту секонд-хенду.
— Легалізація (обмеження обсягів ввозу секонд-хенду), заходи щодо тіньових схем ввозу готової продукції до України.
— Конкуренція.
— Інвестування та таможенні регулювання.
— Інновації (нові технології, щоб відповідати рівню товарів ЄС).
— Популяризація.
* Український Культурний Фонд (UCF) — державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Діяльність фонду згідно з чинним законодавством спрямовується та координується Міністерством культури України.
Читайте также: Cardi B надела костюм украинского дизайнера