У сучасному світі існує велика різноманітність бізнес-підприємств, що надають продукти населенню планети. Харчова промисловість сильно розрослася за останні десятиліття і значно впливає на наш вибір таких продуктів. З іншого боку, були досягнуті великі успіхи в галузі науки про харчування, але надлишок інформації спровокував появу нових дієтичних практик і харчових добавок, які не мають наукового обгрунтування.
Результатом стала поява різних поглядів на те, що являє собою здорове харчування, починаючи від екстремального веганства до вживання м’яса.
Скільки разів на день ми повинні їсти? Що краще - робити великі перерви між прийомами або харчуватися частіше, але маленькими порціями? Чи можемо ми раз і назавжди чітко розділити на чорне і біле - корисна все-таки кава чи ні? Те ж саме і з чаєм. Ми бачимо, що один міф про їжу спростовується тільки для того, щоб поступитися місцем іншим. Розподіл харчування на хороше і погане - основний фокус роздумів сьогоднішнього часу, і ця проблема ніколи не поставала так гостро! Раніше харчування було більш недоступним, овочі і фрукти поділялися на сезонні, а сьогодні ми можемо дістати що завгодно 24 години на добу.
У підсумку ми стикаємося з трьома типами проблеми:
- різноманітність продуктів;
- суперечність інформації, яку ми отримуємо;
- помилки і міфи про раціон і дієти.
Виклик нашого часу - навчитися правильно вибирати їжу, долаючи сумніви, з якими стикаємося. І я б сміливо позначила це вміння як харчовий інтелект! Адже тваринами керують інстинкти, вироблені протягом мільйонів років, а ми, люди, володіючи таким потужним інтелектом, втратили здатність визначати, що добре для нас, а що ні, - і все наплутали! Якщо звернути погляд на традиційні культури, то більшість інстинктів були правильними.
Подорожуючи часто між Францією та Індією, я помітила, що в традиційних кухнях цих країн найчастіше присутні протилежні групи продуктів, наприклад індуси їдять багато спецій, які, зігріваючи їх зсередини, змушують потіти, викликаючи процес додаткового охолодження тіла в умовах спекотного клімату. І якби ми розглядали їхні звички, то увійшли б у ступор, адже для француза такий тип харчування в його температурному режимі цілком неприйнятний... Нам усе частіше подобається міркувати про те, що «дітям потрібно залишити стійке, здорове навколишнє середовище». Новітні наукові дані з’єднують дискусії про екологію і генетику: якщо ми говоримо про стійкість такого середовища, то неминуче говоримо і про стійкість нашого геному. Крім того, ми нарешті почали обговорювати здоров’я протягом декількох поколінь. Завдяки досягненням нової науки, епігенетики, здоров’я більше немає сенсу розглядати тільки на особистому рівні. Коли ми розмірковуємо про нього, то думаємо про власне тіло, наприклад: «Я добре себе почуваю», «Мені подобається моя вага», «Зі мною все гаразд».
Епігенетика говорить нам, що наші гени теж можуть бути здоровими і хворими, як і ми самі. Якщо вони здорові, коли ми народжуємо дітей, їм передається здоров’я. Якщо ж хворі, то успадкується хвороба. Оскільки епігенетика дозволяє нам розглядати здоров’я в контексті більш тривалих часових масштабів, ми тепер розуміємо, як раціон харчування батьків може змінити в дітях все - аж до того, як вони виглядають. Настав час говорити про те, як за допомогою правильної їжі привести наш геном у гарну форму, щоб дати нашим дітям шанс на краще життя.
Читайте также: Ольга Филатова: "Возраст читается с расстояния по походке, и это не исправишь никаким фейслифтингом"