Усі квитки на дебютну виставку Девіда Гокні були розпродані, що дозволило художнику здійснити одну зі своїх мрій та емігрувати в сонячну Каліфорнію. З 60-х років і до сьогодні популярність роботи митця зберігають свою популярність, викликаючи інтерес у публіки: зараз у світі проходить одразу дві експозиції картин Гокні, одна з яких у Лос-Анджелесі, інша — у Мадриді. Чому мистецький світ так захоплює творчість поп-художника, дізнаємося з фактів з його життя.
Девід Гокні
Девід Гокні народився 9 липня 1937 року в графстві Йоркшир, Великобританія. У його сім’ї було ще четверо дітей. У юності художник відмовився проходити службу в британській армії, натомість два роки пропрацював санітаром в місцевій лікарні.
Гокні навчався в Королівському коледжі мистецтв у Лондоні, де його викладачами були Френсіс Бекон та Пітер Блейк. Водночас сам Девід зізнавався, що на його ранню творчість найбільше вплинули роботи Пікассо та Матісса.
Художник є великим прихильником Волта Діснея. Гокні неодноразово відвідував Діснейленд, а своєю улюбленою каруселлю в парку розваг він називає «Пірати Карибського моря».
Девід Гокні, 70-ті роки
Девід Гокні швидко став високооплачуваним художником. Сьогодні найвідомішою роботою художника є картина «Великий сплеск» та інші картини з зображенням сонячних каліфорнійських басейнів, які критики називають одним з найзнаковіших прикладів поп-арту ХХ століття. «Усі знають, що сплеск не може бути заморожений у часі, тож, коли ви бачите його таким на картині, це ще більш вражає, ніж на фотографії», — ділився Гокні.
«Великий сплекс», 1967 рік
На відміну від інших поп-художників, наприклад, Енді Воргола, який створював портрети Мерилін Монро та королеви Єлизавети II, Девід концентрує свою творчість на більш близьких до масових почуттів речах. Відгук у картинах митця знаходили батьки Гокні, близькі друзі та навіть їх коти.
«Сплеск»
Девід Гокні є палким прихильником фігуративного живопису. «Люди малюють обличчя вже понад 5000 років. І на це є вагома причина», — написав художник в одній зі своїх статтей у 1977 році.
У 2002 році Гокні та його друг, британський художник та онук Зігмунда Фрейда Люс’єн Фрейд, створили портрети один одного. Робота Люс’єна тривала 120 годин, а Девіда — усього чотири. Гокні пояснив це тим, що Фрейд працював неквапливо та пліткував під час малювання, а сам художник віддає перевагу творити мовчки.
«Сніг без кольору»
Девід Гокні придбав будинок у Франції, на що надихнула його любов до паління. Такому рішенню передував закон США, який забороняв вживання тютюну в громадських місцях. «Я б хотів просто працювати й малювати, а французи розуміються на житті та задоволенні. Я курю понад 60 років і досі здоровий, хоча мені 82 роки. Скільки мені ще залишилося? Я все одно помру, неважливо, буде це хвороба від куріння чи ні», — розповідав Гокні.
У 2018 році художник створив вітраж для Вестмінстерського абатства, висотою у вісім метрів. Ескіз отримав назву «Королівське вікно».
Автопортрет
Частину зі своїх робіт Девід Гокні малює на iPad. Вперше художник спробував створювати картини на телефоні в 2008 році, але життя митця спростилося, коли Apple випустили свій перший планшет.