Перші роботи темношкірих художників зображували портрети заможних містян, пейзажі чи біблійні сюжети, що свідчило про обмеження, з якими митці зіштовхувалися в не найкращий період історії людства. Нові культурні канони були відкриті скасуванням рабства, що дозволило авангарду з’явитися на автентичній мистецькій арені та дати голос тим, кого раніше змушували мовчати. Від перших успішних художників до улюбленців індустрії — у місяць темношкірої історії, який щороку відзначається в лютому, згадуємо про сім видатних постатей культури.
Джошуа Джонсон
Джошуа Джонсон народився в Балтиморі, США, у родині темношкірої рабині та білого чоловіка приблизно в 1763-му році. Про життя генія-самоучки, так художник назвав себе в оголошенні місцевої газети, відомо мало. Джошуа писав портрети заможних жителів Балтимора, свідчення спадкоємців яких говорять про те, що митця звільнили з рабства в віці 19-ти років. Кар’єра Джонсона (а також комерційний успіх з вісьмома власними студіями!) зробила його першим задокументованим професійним афроамериканським художником.
Генрі Оссава Таннер
Водночас Генрі Оссава Таннер (1859-1937) був першим з темношкірих художників, яким вдалося досягти міжнародного успіху. Після навчання в школі мистецтв у Філадельфії він емігрував до Франції, де завоював прихильність більш відкритої паризької публіки. Найчастіше Таннер писав маслом морські пейзажі, портрети та біблійні сюжети. Характерною рисою робіт митця стало поєднання пастельних кольорів з контрастними відтінками, які додавали його картинам похмурого вигляду.
Августа Севедж
Гарлемське відродження стало можливістю для розвитку для багатьох афроамериканських художників, наприклад, Августи Севедж. Після двох розлучень та народження дитини мисткиня відправилася в Нью-Йорк за пошуком кращого життя, маючи в кишені лише $ 4 та любов до ліпки з глини. Севедж стала відомою як скульпторка, яка створювала бюсти впливових темношкірих людей. У 1930-х роках Августа отримала декілька мистецьких стипендій. Це дозволило їй подорожувати Бельгією та Німеччиною, навчатися в Парижі, а також виставити свої роботи в Grand Palais. Після повернення до Нью-Йорка Августа Севердж відкрила власну студію, де викладала малювання та скульптуру.
Гордон Паркс
Фотограф Гордон Паркс народився в cім’ї американського фермера. Через становище родини він вивчав фотографію самостійно. Його роботи швидко знайшли відгук у професіоналів того часу, які й допомогли Парксу переїхати з Канзасу в Чикаго. Там він створював портрети світських левиць, знімав для впливових американських глянцевих журналів. Цікавився Гордон Паркс і документальною фотографією: серед його найвідоміших робіт — світлина темношкірої прибиральниці, яка стоїть попереду американського прапора з віником у руках.
Джеймс Ван Дер Зі
Гарлем також відкрив світові ім’я фотографа Джеймса Ван Дер Зі. У дитинстві він цікавився музикою, проте в 20-ті роки разом з дружиною Джеймс відчинив двері своєї студії фотографії. Бізнес Ван Дер Зі мав неабиякий попит: місцеві жителі відвідували ательє, аби створити власні портрети чи відзначити світлинами яскраві моменти життя. Завдяки цьому космополітичні фотографії Джеймса передають дух епохи та самого міста, де темношкірі почували себе в безпеці.
Жан-Мішель Баскія
Жан-Мішель Баскія створив вуличне мистецтво. Його творча кар'єра тривала всього десять років - з 1978 до його смерті 1988 року. Але за цей час художник зробив неоекспресіонізм і графіті синонімами Нью-Йорка 1980-х років, а своє ім’я – одним з найвідоміших в історії мистецтва XX століття. Баскія був безхатнім, товаришував з Мадонною та Енді Ворголом, продавав одяг з перероблених матеріалів в дорогих бутиках Мангеттену — загалом, був іконою свого часу.
Фейт Рінгголд
У своїй творчості Фейт Рінгголд поєднувала різні медіа: малювала картини, створювала перформанси, працювала з аплікацією тканинами. Роботи мисткині майже завжди були політичними: Рінгголд досліджувала вплив рабства та спадок афроамериканської культури, а також підкреслювала систематичний расизм у сучасному світі.
