Гедонізм, оголені натури та фундація імпресіонізму: П'єр-Огюст Ренуар

У лютому, майже 185 років тому, народився П'єр-Огюст Ренуар — один із засновників революційного імпресіонізму, що пізніше повернувся до класичної традиції. «Чому мистецтво не може бути красивим?», — говорив визначний французький художник, котрий створив кілька тисяч картин за своє життя. «У світі достатньо неприємних речей». Гедонізм і чуттєвість — П'єр-Огюст Ренуар став відомим, змальовуючи оголену жіночу натуру, елегантність паризького суспільства й впливових особистостей.

Художник зростав у робочій сім’ї, бравши уроки співу, поки його родина не зіштовхнулася з фінансовими труднощами. Непросте життєве становище змусило його в юному віці влаштуватися працівником порцелянової фабрики, де він розмальовував фарфорові вироби. Вступивши вже до художньої школи, П'єр-Огюст Ренуар відвідував Лувр, вивчаючи творчість представлених там митців, а згодом творив на берегах Сени разом із Клодом Моне. В компанії останнього він експериментував із яскравими кольорами, широкими мазками, щоб передати вплив світла на дерева й воду, — ці практики стали початком історії імпресіонізму. «Мистецтво — це емоції; якщо мистецтво потрібно пояснювати, то це вже не мистецтво», — казав П'єр-Огюст Ренуар.

У 1874 році він взяв участь у славнозвісній першій виставці в історії імпресіоністів, котра була комерційним і критичним провалом. А втім, фінансової стабільності П'єру-Огюсту Ренуару допомогли досягнути його портрети, де з’являлися заможні покровителі. Одного разу він намалював Ріхарда Вагнера, витративши на це лише пів години, на що видатний композитор відреагував словами: «Ах! Ах! Це правда, що я схожий на протестантського священника».

Поворотними для творчості П'єра-Огюста Ренуара стали його подорожі у 1880-х роках до Італії, Іспанії, Алжиру, Німеччини та Голландії. Протягом них він побачив картини Веласкеса, Рафаеля, Тиціана. Після повернення стиль художника став більш класичним, лінійним. «Я вичавив із себе імпресіонізм», — говорив митець ближче до кінця свого життя. «Я нарешті дійшов висновку, що не вмію ні писати, ні малювати». Попри ревматоїдний артрит і його погіршення, котрий обмежив рухи художника, митець продовжував творити до кінця власного життя. Його ж спадщина надихала культових мистецьких постатей, як-от Вінсента Ван Гога, Анрі Матісса й Пабло Пікассо.

Нижче, з нагоди місяця народження П'єра-Огюста Ренуара, L’Officiel Online згадує його доробок у 10 відомих роботах.