Картина американського художника Джона Сінгера Сарджента «Портрет Мадам Х» добре впізнавана. На ній зображена вишукана жінка: витончено спокуслива в елегантному чорному вбранні із зібраним волоссям, що відвернулася від глядача. Це одна з найвідоміших робіт митця, передаючи її нью-йоркському Музею мистецтва Метрополітен, художник сказав: «Думаю, це найкраще, що я коли-небудь робив». А втім, він попросив приховати ім’я та прізвище моделі на картині через скандал, який трапився роки тому.
«Портрет Мадам Х» Джона Сінгера Сарджента, 1883-1884
Син американського хірурга, Джон Сінгер Сарджент навчався в престижній паризькій художній школі, а вже у 1877 році представив свій перший портрет на виставці Паризького Салону. Поступово художник почав вибудовувати свій шлях до успіху як портретист, продовжуючи виставлятися з чудовими відгуками на свої роботи й отримуючи замовлення. Все складалося багатообіцяльним чином для Джона Сінгера Сарджента, аж поки він не вирішив створити портрет Віржіні Амелі Авеньо Ґотро.
Народжена в багатій сім’ї в Новому Орлеані у 1859 році, вона з дитинства жила в Парижі з матір’ю й була відома свою самобутньою красою: світлою порцеляновою шкірою, тонкими губами, темними очима, рудуватим волоссям й гострим носом.
У 19 років Віржіні Амелі Авеньо Ґотро одружилася з багатим французьким бізнесменом, старшим за неї на двадцять років. Вона була модною світською левицею й дещо екзотичною в уявленні паризького суспільства через своє іноземне походження, про яку часто писали в тодішніх виданнях. За згадками, героїня портрета художника до того ж підфарбовувала своє каштанове волосся хною та висвітлювала власну шкіру з допомогою речовин із токсичним впливом.
Джон Сінгер Сарджент біля картини «Портрет Мадам Х»
Джон Сінгер Сарджент сам ініціював створення її портрета, писавши: «Я маю велике бажання написати її портрет і маю підстави думати, що вона дозволила б це зробити й чекає, коли хтось запропонує таке вшанування її краси». Вона погодилася, позуючи йому в чорній вечірній сукні з глибоким декольте, тугим корсетом і лише прикрашеними бретелями. Голову моделі прикрашала діадема у вигляді півмісяця, що, ймовірно, символізувала Діану, богиню полювання.
Скандальну реакцію на картину, виставлену в Паризькому Салоні у 1884 році, спричинило те, як була одягнута сукня на Віржіні Амелі Авеньо Ґотро, а також значна кількість макіяжу на моделі. На представлений версії роботи одна з бретелей спадала, відкриваючи дуже ймовірну відсутність спідньої білизни. Картина була провокативним і, на думку критиків, еротизованим зображенням жінки з вищого суспільства.
Джон Сінгер Сарджент згодом переробив картину, додавши ще одну бретель на сукні, проте репутація моделі була сильно зачеплена. Протягом наступних років Віржіні Амелі Авеньо Ґотро стала поводитися більш консервативно й втратила свій високий статус у вищому суспільстві, так і не повернувши його до попереднього стану.
Після скандалу сам Джон Сінгер Сарджент вирішив переїхати до Англії. Наступні десятиліття стали для художника дуже успішними, на відміну від моделі, під час яких він здобув славу одного з найбільш знакових портретистів свого часу. Сьогодні «Портрет Мадам Х» вважається шедевром, проте й підтвердженням того, як суспільство може відкинути жінку, котра діє не загальноприйнятими кодексами або відхиляється від них. Відлуння знаменитої «Портрет Мадам Х» помітне і в сучасній моді: у чорній сукні дизайнера Олів'є Тейскенса для колекції Rochas осінь-зима 2005/2006 та сукні Dior, котру Шарліз Терон одягнула на «Оскар» 2014-го.
Шарліз Терон у сукні Dior
Rochas осінь-зима 2005/2006
Читайте також: Папа одягає Prada? 17 разів, коли мода зверталася до релігії