Сьогодні, 20 грудня, від масованого російського обстрілу постраждав костел Святого Миколая. Єдина неоготична пам’ятка столиці залишилася без шибок на верхніх ярусах та центрального вітража в вигляді троянди. Подібно до Собору Паризької Богоматері, з яким порівнюють костел Святого Миколая, на долю архітектурної споруди Києва випало чимало випробувань.
Проєкт костелу Святого Миколая створив молодий інженер Станіслав Волоський. Через брак досвіду керівництво було передано Владиславу Городецькому — вже відомому на той час київському архітектору, який вдягався як денді, носив мавпу на плечі та мав один з перших автомобілів у столиці.
До початкового проєкту Городецький додав вітражне вікно «троянду» та вежу над середохрестям, наблизивши споруду до католицької церкви Вотівкірхе в Відні. Згадка про захоплення архітектора Австрією, особливо її видатними пам’ятками, збереглася в нотатках професора Володимира Леонтовича.
Листівка, XX століття
Будівництво костелу Святого Миколая розпочалося 8 серпня 1899 року — тоді за участі єпископа Луцько-Житомирської єпархії та ще 22 священників було закладено перший камінь. За 10 років потому роботу над архітектурною спорудою завершили: її загальна висота склала 55 метрів.
Скульптури для костелу Святого Миколая виготовила студія італійського скульптора Еліо Сала, з яким Городецький вперше співпрацював над оздобленням Національного художнього музею України (на той час — Міський музей старовини і мистецтв), а пізніше й над відомим «будинком з химерами». Сам Еліо покинув Київ у 1914 році, ставши відомим в Італії художник та ілюстратор книжок.
Костел Святого Миколая до ракетної атаки. Фото: Твоє місто
Підрядником будівництва виступив один з найзаможніших киян XX століття — Лев Гінзбург, власник хмарочоса Гізбурга, на місці якого нині розташовується готель «Україна». Ґрунти, на яких планували розташувати костел Святого Миколая, були занадто мокрими. Несприятливі геолого-гідрологічні умови наштовхнули Гінзбурга вперше використати бетонні палі, винайдені черкаським інженером Антоном Страусом.
Першим настоятелем костелу став ксьондз Юзеф Ян Жміґродський. У квітні 1919 року він був вперше заарештований радянською владою, вдруге — за 11 років потому. Юзеф Ян помер у в’язниці, що дозволило компартії зачинити костел Святого Миколая за відсутність настоятеля.
До Другої Світової війни розкрадена архітектурна споруда використовувалася як склади для державних установ.