Конституція та мораль на скандинавських пейзажах. Більше про «Фіорд» — лавреата «Золотої пальмової гілки» Канн

ПОДЕЛИТЬСЯ
ПОДЕЛИТЬСЯ

Для румунського режисера Крістіана Мунджиу, який майже двадцять років тому отримав «Золоту пальмову гілку» за стрічку «4 місяці, 3 тижні і 2 дні», «Фіорд» — це перший повнометражний фільм, знятий за межами Румунії та дебютний іноземною мовою. З новою картиною забирає другу в своїй кар’єрі головну нагороду Каннського кінофестивалю. Завдяки чому — розповідає редакція L’Officiel Online.

Події стрічки «Фіорд» розгортаються у мальовничій Норвегії — країні, чий впорядкований соціальний устрій і репутація однієї з найпрогресивніших держав Європи стають основою для нового дослідження Мунджиу про конфлікт між особистими переконаннями та суспільними нормами.

У центрі сюжету — родина Георгіу: румун Міхай, його дружина-норвежка Лісбет і їхні п’ятеро дітей. Після смерті батьків головного героя сім’я переїжджає до невеликого поселення серед норвезьких фіордів, щоб бути ближче до родичів Лісбет. Спершу адаптація відбувається спокійно: діти знаходять друзів у школі, сусіди виявляють гостинність, а подружжя поступово влаштовується на новому місці. Водночас місцеві дедалі уважніше придивляються до способу життя Георгіу — релігійних практик, суворої дисципліни в родині та консервативних методів виховання дітей.

Конфлікт починається після того, як у школі помічають синці на обличчі старшої доньки Елії. Підозра у фізичному покаранні дітей запускає втручання норвезької служби захисту дітей. До завершення розслідування всіх п’ятьох дітей забирають із сім’ї та розподіляють по прийомних родинах. Від цього моменту «Фіорд» трансформується із сімейної драми у судову історію про межі державного контролю, батьківської відповідальності та культурних відмінностей.

Важливе місце у стрічці займає протиставлення двох моделей суспільства. Родина Георгіу сприймає суворе виховання як частину турботи та релігійної традиції, тоді як норвезька система розцінює будь-яке фізичне покарання як насильство. Режисер уникає однозначних оцінок і концентрується на тому, як швидко соціальні механізми починають діяти без врахування особистих обставин.

Головні ролі у фільмі виконали Себастіан Стен і Ренате Рейнсве. Для Стена, який народився у Румунії, проєкт став рідкісною можливістю звернутися до власного походження в міжнародному авторському кіно. Водночас Рейнсве, одна з головних норвезьких акторок останніх років, створює образ жінки, яка опиняється між довірою до державної системи та бажанням зберегти сім’ю.

ПОДЕЛИТЬСЯ
На сайте доступны аудиозаписи статей, подкасты и рекомендации стилистов в аудио-формате. Такие материалы отмечены соответствующим знаком(слева).