З 13 по 24 травня проходитиме 78-й Каннський кінофестиваль, де традиційно відбуваються головні прем’єри року. Подія відкрилася показом трьох фільмів, зосереджених на українцях і їхньому опорі у час повномасштабної війни. Ще дві стрічки від українських творців, як-от «Мілітантропос» і «Моя бабуся — парашутистка», представлені в паралельній і студентській програмах.
Осмислення трагедій, людського стану під час війни та боротьби — нижче L’Officiel Online розповідає про 5 фільмів про Україну й від українців на Каннському кінофестивалі.
«Зеленський»
«Зеленський» — кіно, що покликане змалювати портрет українського президента, очільника держави під час повномасштабної війни. Стрічку зрежисували французькі документаліст Ів Джуланд, журналістка Аріан Шемен та історикиня Ліза Вапне. Фільм, спираючись на тих, хто знає Володимира Зеленського, на інтерв’ю з ним самим, світлини й свідчення очевидців, показує становлення президента. Шлях від Кривого Рогу, шоубізнесу, політики й до очільництва країни.
«2000 метрів до Андріївки»
Режисер фільму «20 днів у Маріуполі», лауреат премії «Оскар», Мстислав Чернов у своїй новій стрічці слідує за українськими військовими третьої штурмової. Їхня місія — подолати добре укріплений ліс, щоб звільнити стратегічне село від російської окупації. Фільм зображає зруйновану Андріївку, життя в окопах і на позиціях та виснажливі зусилля українських захисників із метою визволення. За свою роботу над картиною Мстислав Чернов отримав нагороду за режисуру в категорії World Cinema Documentary на американському кінофестивалі незалежного кіно Sandance.
«Наша війна» (Notre Guerre)
З лютого по квітень 2025 року французький письменник, філософ і журналіст Бернар-Анрі Леві та його співрежисер Марк Руссель знімали події на Покровському напрямку та на Сумщині. Вони слідували за військовими бригади імені Анни Київської. Кінематографісти також фіксували обстріли росією цивільного населення напередодні можливих переговорів, повсякденне, охоплене війною життя українців і провели інтерв’ю з Володимиром Зеленським.
«…справжніми героями фільму є анонімні бійці та цивільні, які високо тримають голову перед лицем труднощів та страждань…», — йдеться в описі стрічки. Фільм є завершальною частиною «Українського квартету» Бернара-Анрі Леві, який підтримує Україну й раніше представив стрічки «Слава героям», «Слава Україні» та «Чому Україна».
«Мілітантропос»
Документальна стрічка, зрежисована Єлизаветою Сміт, Аліною Горловою та Семеном Мозговим була створена в копродукції України, Австрії та Франції. Вона представлена в межах паралельної програми «Двотижневик режисерів» Каннського кінофестивалю. Назва фільму — це комбінація латинського «milit» (воїн) та «antropos» (людина).
Згідно з синопсисом, картина фіксує людський стан крізь ламані реалії російського вторгнення в Україну. Фільм збирає докупи повсякденні життя, змінені війною — тих, хто рятується, тих, хто втрачає все, і тих, хто залишається, щоб чинити опір і боротися, — простежуючи як інстинкт виживання, так і потребу в близькості.
«Моя бабуся — парашутистка»
Анімаційний короткометражний фільм режисерки Поліни Піддубної, що народилася та виросла в Харкові й сьогодні живе в Берліні, увійшов до програми студентських робіт La Cinef Каннського кінофестивалю. «Альфія, молода жінка з Центральної Азії 1960-х років, навчається на акушерку та стрибає з парашутом, коли її онука Поліна несподівано телефонує з 2022 року. На тлі вторгнення в Україну Поліна намагається відновити свою ідентичність і подолати травму поколінь», — йдеться в синопсисі, опублікованому Каннським кінофестивалем.
Читайте також: Каннський кінофестиваль — 2025: 10 фільмів, які будуть у центрі уваги кіносвіту