Для Нью-Йорка 60-ті — час культурної, мистецької та фешн-революції. У місті все частіше проходять арт-події, іноді сміливі настільки, що шокують суспільство, а модна індустрія відмовляється диктувати тренди, натомість надихаючись стилем вулиць. Богемні заходи 60-х років формують унікальну мозаїку епохи, де сміливість та вільність йдуть пліч-о-пліч з героями часу. Від відкриття «Фабрики» Енді Воргола до екстравагантної моди від Ветсі Джонсон — розповідаємо про події, які дозволять відчути атмосферу культового Нью-Йорка.
Енді Воргол та відкриття «Фабрики»
У 1964 році Енді Воргол відкрив свою легендарну The Factory в Нью-Йорку — місці, створеному об’єднувати людей з мистецької спільноти. Тут за роботою, концертами або просто розмовами зустрічалися художники, моделі та музиканти, серед яких Еді Седжвік, співачка Ніко, Сальвадор Далі та інші ікони свого часу. У «Фабриці» вони могли відчути себе вільними в своїх ексцентричностях, тому студію прозвали «дивним серцем Америки». Хоча іноді самого Енді Воргола так дратували люди, які просто проводили час у його The Factory, що він вішав на двері ліфта табличку, на якій можна було прочитати: «Якщо у вас немає тут справ, будь ласка, не приходьте». Енді, такий Енді.
Яйої Кусама та Нью-Йорк «у крапку»
У 1960-х японська художниця Яйої Кусама шокувала Нью-Йорк оголеними перформансами. Центральний парк, вулиця біля музею MoMa та інші знакові локації міста ставали «декораціями» її мистецьких шоу. Яйої, яка понад два десятиліття прожила в Нью-Йорку, розфарбовувала тіла моделей та інших бажаючих у властиві для своєї творчості кольорові крапки, перетворюючи їх на живі інсталяції. Звісно, місто було шоковане.
Прем’єра «Дитини Розмарі»
У 1968 році в Нью-Йорку відбулася прем'єра «Дитини Розмарі», уже культового фільму режисера Романа Поланскі. На червону доріжку заходу прибула й головна героїня стрічки — акторка Мія Ферроу. Ця подія стала важливою в культурному житті міста та ознаменувала нову кінематографічну еру жанру психологічного жаху. Водночас будинок Dakota, у якому проходили зйомки фільму, став символом готичної атмосфери Нью-Йорка, що пізніше привабило його нового жителя — Джона Ленона.
Нова мода від Betsey Johnson
У 1969 році молода дизайнерка Бетсі Джонсон, колишня стиліста місцевих глянців, відкрила власний бутік на East 53rd Street — Betsey Bunky Nini. Там продавали сукні з психоделічними візерунками, мініспідниці, а також інши образи, прикрашені паєтками, стрічками чи іншими декораціями. Її першими клієнтками стали художниці з «Фабрики», місцеві танцівниці з поза Бродвею, моделі тощо. «Моя мода — це нічна вечірка в русі», — ділилася дизайнерка Бетсі Джонсон.
