З плюсів колекції, яку Карл Лагерфельд представив вчора у Сеулі: традиційна для Chanel повага до національних та аутентичних мотивів країни, що приймає показ Будинку моди. І нехай вона продиктована коммерційними мотивами та бажанням продаватись в означеній країні максимально успішно –все одно, треба думати, корейцям приємно, коли звична та зрозуміла для них естетика представлена поруч із твідовими костімами та обов’язковими перлами. Колекція, звичайно, як завжди складається з без невеликого сотні виходів; вона розділена на логічні стилістичні блоки, де змішано K-pop, яскравий печворк, що, за словами Лагерфельда, існує виключно в Південній Кореї, флоральні мотиви та чіткі, майже архітектурні, форми.
Багатство корейської культури надало Chanel багато грунту для експериментів – східна культура, яку ще не розібрали на складові трохи більше, аніж повністю – це рідкість. Втім, з мінусів колекції – здавалося б, і ідея у колекції радикально відрізняється від попередньої, і локація інша, і все інше, проте не облишає враження, що десь ці сукні і костюми вже були не раз. Хоча ні, з новаторського – не було Делевінь, Кара, вочевидь, була зайнята позуванням на червоній доріжці Метрополітан-балу. З іншого боку, був Хадсон Кроеніг, хрещений син Лагерфельда, який останнім часом фігурує в більшості показів та кампаній Chanel. Ми підозрюємо, те, що Хадсон щоразу закриває шоу Будинку – якийсь психологічний прийом, щоб гості й критики розтанули та забули про ті десять хвилин, що передували появі хлопчика на подіумі. До речі, цікаво, чи розповсюджуватиметься на нього «заборона на дітей», що її вперто лобіює Анна Вінтур? Сподіваємось, ні, бо тоді Chanel ризикують зовсім розчарувати нас. А втім, принаймні, мейкап на показі був шалено гарним, а прикраси на голову, стилізовані під коси, очікуйте в наступному сезоні у всіх глянцевих журналах світу.