З 16 січня в українский прокат виходить фільм "Судити по совісті", режисера Дестіна Деніела Креттона. Сюжет фільму ґрунтується на історичних подіях.
До його рук юриста Брайана Стівенсона (Майкл Б. Джордан) потрапляє справа Уолтера Макмилліана (Джеймі Фокс). Темношкірого чоловіка, який роками наполегливо працював та ростив з дружиною дев’ятеро дітей, звинувачують у вбивстві, попри те, що на момент його скоєння Уолтер був в людному місці у товаристві друзів.
Адвокат Стівенсон нині є професором юридичного факультету Нью-Йоркського університету, засновником та директором «Ініціативи рівного правосуддя». Його зусиллями у США скасовано можливість виносити смертельні вироки особам, що не досягли 18 років. Юрист сам виступив співавтором сценарію до фільму про себе. Одну з головних ролей зіграла Брі Ларсон. Спеціально для L'Officiel акторка розповіла про роботу над фільмом.
Коли ви вперше дізналися про "Судити по совісті" та історію Браяна Стівенсона?
Це було кілька років тому. Дестін (Деніел Креттон) був першим, хто розповів мені про це та порадив прочитати книгу Браяна. Я одразу придбала її. Книга справила на мене дуже сильне враження та запалила усередині мене бажання зробити щось більше. Я була у захваті, коли за кілька років мене запросили зіграти у фільмі за цією історією.
"Судити по совісті" — ваш третій фільм із Дестіном Креттоном. Чому вам подобається працювати з ним і що він привніс у цей проєкт?
Дестін для мене як брат. Тому, доки він запрошує мене до своїх проєктів, я завжди погоджуюся. Крім того, команда, яка працювала з ним з часів "Короткого терміну 12", для мене як сім’я. Я почуваюся дуже комфортно з ними та не боюся пробувати нові речі, адже завжди відчуваю підтримку. Дестін привносить так багато любові та людяності до його роботи. До того ж він поділяє ті самі цінності, що і Браян. Думаю, це дуже відчувається під час перегляду фільму.
Як ви вважаєте, людям не з США сподобається історія?
Я не розглядаю "Судити по совісті" як суто американську історію. Ми говоримо про смертну кару, але поза цим ми піднімаємо питання упередженості, маргіналізованого суспільства та бідності. Ми говоримо про зламану систему, і, на мою думку, на жаль, це надзвичайно актуально.
Вам доводилося спілкуватися з реальною Євою Анслі?
Вона приходила на зйомки кілька разів, а до цього ми говорили телефоном. Вона надзвичайна особистість та завжди сповнена надії. Ця риса – те, що дійсно вразило мене. Я ставила їй багато запитань на зразок: "Як просуваються справи у Ініціативі рівного правосуддя?" або "Чи помітили ви зміни, що приносить ваша робота?" Вона відповіла мені: "Ні, я відчуваю, що все стає лише гірше". Тому я запитала: "Що змушує вас продовжувати працювати?" Вона відповіла: "Якщо я можу дати навіть трохи надії, це єдине, що має сенс для мене. Чи це успіх, чи провал, це неважливо, це завжди питання людських стосунків". Для нас було важливо донести цей посил до фільму "Судити по совісті". Цей фільм про людяність та систему, яка ламала так багато людей. Однак це можна виправити, змінивши хід думок людей.
У Єви та Браяна дуже тісні стосунки у фільмі. Як вам з Майклом Б. Джорданом вдалось передати це на екрані?
Майкл завжди був для мене як сім’я. Коли ми запускали фільм "Короткий термін 12", виходив його фільм "Станція "Фрутвіль". Через це ми проводили багато часу разом та дуже підтримували одне одного у проєктах. Ми дуже швидко знайшли спільну мову. У реальному житті він відстоює ті ж ідеали, що ми зображуємо на екрані. Він надзвичайно співчутлива та турботлива людина, і він хотів зробити те, чого раніше ніхто не робив з цим фільмом, – рівність за кадром.
Розкажіть детальніше про роботу з Браяном, особливо після прочитання його книги.
Я вірю, що кіновиробництво – це форма активності, форма обміну енергією і форма навчання. Можливість використати мої навички для того, аби висвітлити та втілити його роботу, багато значила для мене. Браян багато чому навчив мене. Для мене участь у цьому фільмі та можливість пройти цей шлях з ним стали одним з найбільш вигідних партнерств, які були у моєму житті.
Деякі персонажі у цьому фільмі роблять та говорять досить суперечливі речі. Цікаво, що відбувається, коли камера виключається.
Це цікаве запитання. Я б сказала, що загалом, у дуже темні дні, коли доводиться грати важкі сцени, любов, радість та гумор були тим, що допомагало справитися з цим. Так робив і Дестін. Він не дозволяв нікому заходити занадто далеко. Однак у деякі моменти було дуже боляче та дуже потрібна була підтримка. Деякі сцени дуже вражали людей та розпалювали надзвичайні розмови. Якщо ми були на певній локації, з якої ми не могли повернутися назад до наших трейлерів, нам давали кімнату, де ми могли посидіти та побути наодинці зі своїми думками. Цей фільм породжував дуже глибокі розмови серед нас. Вони допомагали пережити усе, що відбувалося на майданчику, та об’єднували нас.
Дивіться також: Майкл Б. Джордан та Брі Ларсон рятують Джеймі Фокса від в'язниці в трейлері фільму "Судити по совісті"