Про свій шлях та цікаві моменти з життя архітектора розповідає Катерина Бабушкіна, власниця та творчий керівник архітектурного бюро «Сергій Бабушкін», заснованого у 1989 році у Києві. Катерина також є головою дисциплінарної комісії Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України та архітектором-викладачем у лабораторії архітектурної освіти Archikidz при Малій академії наук України.
Ви є постійною учасницею воркшопів та програм, що націлені на розвиток міст і формують модель комфортного життя містян. Чи вважаєте ви Київ зручним містом?
Так, вважаю, що Київ — зручне місто. Як візуально, так і функціонально. Географічне розташування на річці Дніпро — це дар. Люблю його різноманітний рельєф, історію та сучасний розвиток. Люблю вивчати соціальні трансформації Києва, у зв‘язку зі змінами у місті або з появою нових публічних просторів та локацій. При цьому Києву, як і іншим містам, завжди є що вдосконалювати.
Я не знаю незручних міст, але це скоріше наслідки професійних деформацій. З кожним містом я знайомлюся, не вивчаючи попередньо актуальну інформацію, хіба що пам‘ятаю факти з історії, без знань якої жоден архітектор не здобуває фахову освіту. Або знаю сучасні містобудівні подробиці, про які рідко розповідають туристам. Дуже люблю перші зустрічі з містами. Я не спішу, спостерігаю, насолоджуюся, формую свій ритм користування цим містом і т. д.
Якою ви бачите подальшу долю історичної київської будівлі «Квіти України»?
Нагадаю читачам, що «Квіти України» у 1986 році було відзначено як найкращу будівлю УРСР. Не проєкт, а саме реалізований об’єкт. До моменту багатьом відомого «акту вандалізму», попри прохання містян, атріум будівлі був у ненайкращому стані після років експлуатації. Але це не відміняє розуміння значення цього об‘єкту. А також нехтування авторським правом на цей об’єкт. Тому разом із членами спілки знайшли час та розібралися, по-перше, в якій послідовності відбулися ці дії, хто в них фігурує, та висловили чітке бачення ситуації. А саме: закликаємо нового власника будівлі відновити її згідно з первозданним виглядом за кресленнями та старими фотографіями, які збереглися, разом з автором проєкту, але за умов дотримання сучасних вимог щодо енергозбереження та ін., наскільки це можливо.
Взагалі я дуже вдячна всім небайдужим киянам. Мене приємно вразила кількість відданих цьому питанню людей! Це так по-київськи!
Чи згодні ви з висловом «Архітектура — це політика»?
Архітектура — це політика, як і інші поняття, завдяки яким вона створюється, експлуатується, змінюється і зникає, такі як «економіка», «соціологія», «географія», «екологія», «демографія», «міграція». Архітектура як вид мистецтва демонструє певний історичний період або сучасність, невід'ємною частиною якого/якої є політика.
Ваш батько, видатний український архітектор, після завершення своєї професійної діяльності передав кермо управління архітектурним бюро «Сергій Бабушкін» вам. Як це — продовжувати сімейну справу?
Особисто вважаю, що легко! Я завжди цього хотіла. Дійсно, в мене запитують у п’ять разів більше, ніж це може здатися. Але для мене це норма, тому нерідко чую компліменти у свою адресу від колег, замовників, підрядників, експертів про те, що не кожен на моєму місці це потягне.
В одному з інтерв’ю ви казали, що у вас у житті стояв вибір між медициною та архітектурою. Чому вибір пав саме на останню?
Думаю, що на мій вибір вплинув контекст, в якому я зростала. Я займаюся улюбленою справою. Це, я думаю, і можна назвати впливом батька. А особисто він відмовляв мене, говорив, що це не жіноча справа. Він був правий, а я, як і багато хто в юності, не послухала. (Сміється.) Але не жалію, тому що окрім архітектури вивчала і вивчаю багато чого іншого.
Архітектура якого міста вас найбільше приваблює?
Люблю різні міста, але особливими для мене є Київ, Львів, Одеса, Дніпро, Венеція, Париж, Копенгаген, Токіо, Відень і багато інших.
Як часто змінюються архітектурні тренди?
До трендів в архітектурі можна віднести стилістичні рішення, філософські рішення або функціональні рішення. А також економічні, технологічні й екологічні рішення. Саме «архітектурні тренди» для архітекторів — одні, для інвесторів і кінцевих споживачів — інші. І їх нерідко виявляє відділ маркетингу або продажу. Для мене завжди трендом є поважне ставлення до контексту, у якому я проєктую, досконале вивчення процесів, які стосуються об’єкта, що проєктується, плюс виконання усіх поставлених задач замовника. Щодо стилю, нерідко саме контекст може впливати на кінцевий вигляд будівлі. Я маю на увазі не намагання підлаштуватися під певний стиль, а спроби знайти форму, пропорцію, колористичне рішення нової будівлі.
Окрім своєї основної діяльності, ви також берете участь у різних соціальних ініціативах. Одним із таких є освітній архітектурний проєкт Archikidz. Розкажіть про нього.
Archikidz — це лабораторія Малої академії наук України, яка займається освітньою програмою для школярів України на архітектурну тематику. Залучаємо школярів до участі у міжнародному архітектурному конкурсі OSCAR, який проходить у Страсбурзі. Українські школярі подають макети та описи своїх ідей разом зі школярами із Франції, Німеччини та Швейцарії. Кожен рік ми розробляємо програму на актуальну тему, яка задається організаторами конкурсу, та викладаємо ряд підготовчих лекцій у школах України онлайн. Навчальний рік завершується щорічним фестивалем Archikidz, у проведенні якого нам допомагають волонтери, практикуючі архітектори та студенти, колектив МАНУ і спонсори, оскільки фестиваль і вся програма проводяться на безкоштовній основі та є яскравим доповненням до шкільної освіти. Головною метою нашої роботи є завдання навчити дітей працювати у командах, прокачати моторику та креативне мислення, розуміти різні матеріали через макетування, вміти шукати та формулювати ідеї, мати свою думку та бути завжди готовими до додаткових приємних навантажень у житті.
Окрім того, що ви успішна бізнесвумен та активна громадська діячка, ви також чудова мама двох дітей. Як вам вдається все поєднувати?
По-перше, я займаюсь усіма видами діяльності, тому що хочу, і розраховую свій час на це. По-друге, діти завжди зі мною на різних заходах, у вільний від школи час.
Ваші діти цікавляться архітектурою? Чи хотіли б ви, щоб вони в майбутньому продовжили вашу справу?
Старший син Іван цікавиться інженерією та дизайном, молодший син Петро цікавиться автомобільною промисловістю. Я вчу їх завжди займатися тим, що їм до душі, але даю зрозуміти, що все має свою ціну і краще порахувати прибутковість заздалегідь. Також вони мають бути готовими до змін у житті та сприймати це легко. Якщо їм буде до душі продовження моєї справи, мені буде приємно.
Що для вас найважливіше у вашому домі?
Гармонія.
Як ви вважаєте, чи пов’язані мода та архітектура?
Думаю, що архітектура і мода, так само як і мистецтво, передають головний меседж того, що відбувається у просторі й у суспільстві. Хтось обирає щось просте, практичне й утилітарне, а хтось хоче кардинально відрізнятися і демонструвати щось величне й унікальне. Так само і в архітектурі.
У 2022 році ви братимете участь у міжнародному конкурсі краси Mrs. Ukraine International. З чим пов’язане таке рішення?
Спершу я прийняла запрошення організаторки конкурсу, пані Яни Луцької. Я дуже зраділа цьому запрошенню і зрозуміла, наскільки це приємно для мене як для жінки. Певною мірою це також вихід із зони комфорту, і це корисно. (Посміхається.)
Що надихає та наповнює вас як жінку?
Мистецтво і чоловіки.
Який ваш улюблений напрямок у мистецтві, що вас надихає?
Експресіонізм, абстрактний експресіонізм, кінетичне мистецтво, unexpected art, деякі види street art, а також класична музика, театр, балет.
Читайте также: Марія Дідковська: "Мій зовнішній вигляд — це не тільки мій почерк, а й своєрідний протест проти ультрасучасних трендів"