Український фотограф Петро Батанов побував разом із волонтерами, які розвозили гуманітарку, на Чернігівщині й закарбував, як виглядають села.
"За два дні на Чернігівщині я побачив колосальну кількість сліз, доброти, болю, скорботи, хоробрості та щирої любові. Сльози українських солдатів, мужніх хлопців, і хоробрість 85-літніх бабусь та жінок зі зростом 150 см, які ховали у себе у підвалі своїх сусідів та односельців, — розповідає фотограф. — Вирви від снарядів вагою 500 кг, у яких можна заховати вантажівку, та свіжі вареники на обід солдату ЗСУ у зруйнованому орками придорожньому кафе. Мені було дуже холодно фізично спати в місцевому готелі без вікон, але неймовірно тепло на душі від думки, що хтось нарешті отримає допомогу, якої так сильно потребував. Як раніше вже не буде, але й ми стали набагато сміливішими та хоробрішими, ніж були раніше. Ми не обирали цю долю, але й не перестали вірити у щасливе майбутнє".
Читайте також: Замість міста — руїни та звалища сміття: Як виглядає Бородянка після відступу рашистів