Українська співачка Анастасія Прудіус має велику творчу біографію. Вона була учасницею шоу "Голос" та "Х-фактор" і запрошеною співачкою протягом 4 сезонів "Танців з зірками". Але по-справжньому слухачі змогли познайомитися з нею вже після 24 лютого. KOLA, новий псевдонім Анастасії, випустила одну з головних композицій українського музичного опору — "Чи разом?", яку миттєво підхопили й внесли у тренди у TikTok, а сам кліп зібрав вже 2,7 млн переглядів на YouTube.
Також з перших днів повномасштабної війни Instagram співачки перетворився на музичний щоденник почуттів та переживань. У себе в профілі KOLA публікує сніпети пісень (не більше 1 хвилини), які показують сьогодення. Так вона за допомогою музики намагається якомога більше розповісти про те, що відбувається в Україні.
Про появу пісні "Чи разом?" та її швидку популярність у TikTok та YouTube.
Якщо чесно, це сталось дуже несподівано. Я давно хотіла написати пісню, яка б сподобалась та відгукувалась багатьом. Так ось, коли я забула про це своє бажання і просто написала те, що в мене було на душі, так і сталося. Ви знаєте, ця пісня писалася не швидко. Я сиділа біля будинку своєї мами в Іспанії. Начитувала на диктофон слова і мелодію. Навіть, якщо прислухатись, чутно на фоні звуки людей, машин, що проїжджають. Ми спочатку планували переписати звук, щоб було ідеально, я витратила 5 годин, намагаючись переписати, після чого зрозуміла, що не треба. Якщо та емоція, яку я записала з першого разу, чесна, справжня, то вона про мене. Ми порадились з моїм директором Дімою і вирішили залишити ось цю шумну, неідеальну версію звуку. Потім намагались зняти якесь класне відео, але все було не те, тому ми з моєю знайомою, фотографом Катею, просто поїхали до океану і на старий фотік зняли те, що ви побачили. Мені здається, сила в чесності, і люди це відчули. Тому й такий фідбек, за що я безмежно вдячна. Це якесь щастя для мене — відчувати таку емоцію людей після релізу треку.
Як з'явився псевдонім KOLA?
Цей псевдонім придумав мій директор Діма Габбанін, бо моє прізвище завжди дуже важко всім давалось у плані вимовляння, тому ми прийшли до того, що треба брати псевдонім. KOLA – це круги, це те, що об’єднує, легко запам’ятовується, але не має простої суті.
Хто входить до музичної команди KOLA?
Моя музична команда – це мій саундпродюсер Ваньок Кліменко, який постійно вчить мене, надихає, стимулює, саме завдяки йому я почала писати інші пісні. Він навчив мене не створювати собі образи на сцені, а просто бути такою, якою я є в житті. Аранжування – це дуже талановиті Міша Мелкимян та Андрій Топорівський, також співпрацюю з Андрієм Дові. Тексти – це Ваньок або я.
Про свій переїзд з Харкова до Києва та шоу "Голос"
Мій шлях до того, щоб бути почутою, починається не з "Голосу", я намагалась і раніше, але сьогодні розумію, що крім досвіду нічого там не отримала, бо я була не готова. Саме "Голос" дав мені перший пуш, після якого я почала писати пісні. Я переїхала до Києва до початку проєкту, хоча ще не знала, що пройшла на сліпі прослуховування, просто так якось вирішила, і воно склалося. В Києві спочатку в мене був лише один друг, Саша, і більше нікого, тому я дуже часто гуляла сама, думала та активно шукала будь-яку роботу і все ж таки знайшла. Так і почалося життя у Києві. Було дуже багато виступів у ресторанах, де тебе майже ніхто не слухає, але я розуміла, для чого це мені, це досвід. Потім з’явились "Танці з зірками", цей проєкт став моїм другим домом. Сьогодні я б хотіла взяти в ньому участь вже як учасник.
Про свій ментальний стан протягом останніх місяців та музику як спосіб терапії
Мій ментальний стан дуже різний, але здебільшого спокійний та сумний. Тому й пісні такі. Сьогодні в мені все якось по-іншому резонує, глибше, ніж колись. Болить, що таким чином це сталося, але все ж таки я дуже радію своїм змінам. Сьогодні розумію, хто я, для чого існую, куди хочу йти. Сьогодні для мене найцінніше – це людина та її душа. Музика для мене стала порятунком насправді, я все писала ніби в щоденник, але просто давала його прочитати людям. Я радію, що сьогодні щирість цінується як ніколи. Так, болить дуже, але я тішуся, що можу бути просто собою та писати про те, що відчуваю, транслюючи свій музичний щоденник почуттів. Я вже працюю над випуском повноцінного альбому і думаю, що зовсім скоро зможу поділитись деталями.
Про свій музичний Instagram-щоденник і фідбек від слухачів та підписників
В мене немає чіткої задачі випускати хвилинні сніпети, скоріше я дію за відчуттям. Спочатку, як тільки стали з'являтися перші шматки треків у моєму блозі, не було мети створювати альбом чи "релізити" якусь одну пісню, я просто ділилась у своєму інстаграмі тим, що я відчуваю. Потім вже я зрозуміла, що це виглядає як мій щоденник почуттів. Звісно, за реакцією людей я розумію, що треба буде включати в альбом, а що ні, бо їхній відгук для мене найголовніший.
View this post on Instagram
View this post on Instagram
View this post on Instagram
Коли і як приходить натхнення до написання нової історії зі щоденника?
Натхнення приходить тоді, коли у моєму житті є емоції, події, після яких я хочу терміново кудись це записати, ну і потім так складається, що з'являється пісня. Тобто я не змушую себе писати. Так було лише два рази, і саме ці дві пісні не дуже сподобались людям, що лише підтвердило моє відчуття, що все має бути органічно і тільки так, ну принаймні в мене – це точно!
Цей щоденник – це палітра станів душі. Палітра відчуттів. Щось таємне, глибоке, але те, чим я хочу поділитися.
Читайте також:
Інстаграм дня: художниця з тимчасово окупованого Херсона малює сюжети на керамічній плитці