9 травня виповнюється 88 років із дня народження класика українського кіно Юрія Іллєнка, лауреата Каннського кінофестивалю. Чотири стрічки з його фільмографії увійшли до рейтингу 100 найкращих українських фільмів за версією Довженко-Центру, а сам він ще в молодості став відомим завдяки знаковій операторській роботі в «Тінях забутих предків» Сергія Параджанова. Попри заборони радянською владою, роботи Юрія Іллєнка здобули увагу міжнародної спільноти, зокрема Голлівуду й Венеційського кінофестивалю.
З нагоди дня народження режисера L’Officiel Online згадує його 4 найкращі фільми — від «Білого птаха із чорною ознакою» до «Молитви за гетьмана Мазепу»
«Криниця для спраглих» (1965)
Сюрреалістична стрічка «Криниця для спраглих» була дебютом Юрія Іллєнка як режисера, а для поета й громадського діяча Івана Драча — як сценариста. Після першого показу фільм був заборонений радянською владою через «ідейне збочення». Символічний і метафоричний, він розповідає про сивого діда Левка, якого покинула родина. Чоловік доглядає за сільською криницею, проте зіштовхується з насмішками від односельців. Попри все, він мріє про зустріч із родиною, але, втративши надію, вже починає готувати собі домовину. Аж поки в село не повертаються його рідні.
«Вечір на Івана Купала» (1968)
«Вечір на Івана Купала» — це друга режисерська робота Юрія Іллєнка, що була заборонена радянською владою. Головну роль у знаковій сюрреалістичній стрічці, створеній за однойменною повістю Миколи Гоголя, виконала Лариса Кадочникова («Тіні забутих предків»). У центрі сюжету — молодий селянин Петро, що взаємно закохався в доньку свого господаря. А втім, її батько проти їхнього союзу. Зболений Петро йде в шинок, де зустрічає Басаврюка, в українській усній народній творчості «диявола в людській подобі». Останній пропонує йому страшну угоду, завдяки якій Петро зможе одружитися з коханою.
«Білий птах із чорною ознакою» (1970)
Події стрічки «Білий птах із чорною ознакою» розгортаються довкола великої гуцульської сім’ї Дзвонарів у 1937 році. Вони живуть у бідному селі на Буковині. Троє старших синів, яких зіграли Іван Миколайчук, Богдан Ступка й Михайло Іллєнко, закохані в красиву дочку священника (Лариса Кадочникова). А втім, жоден із них не матиме з дівчиною щасливого фіналу. На тлі особистих чвар прихід радянської армії ще більше розділяє родину й приносить в їхнє життя смерть і трагедії.
«Молитва за гетьмана Мазепу» (2001)
«Молитва за гетьмана Мазепу» — останній фільм Юрія Іллєнка й перший повнометражний високобюджетний за часів незалежної України. У центрі його сюжету — діалог Петра I, який досі боїться Івана Мазепу, що вже покоїться в саркофазі. Коли шалений цар приходить до поховання, гетьман встає з могили, щоб розповісти йому історію свого життя.
Читайте також: 4 найочікуваніші театральні прем’єри травня.