Одна з американських модних критиків написала в своєму огляді колекції Томаса Тейта, що ця робота молодого дизайнера – з тих, якій треба дати час: подивитись, потім подумати, розсмакувати, і тільки після цього її справжня цінність дійде до глядача. Можливо, так і є, хоча ми досі схильні вважати, що справжня проблема куди більш тривіальна: весняна колекція Thomas Tait просто вийшла менш вдалою, аніж попередні. Томас вирішив продовжити вже розпочату модну дискусію на тему фетишизму та підняв питання вуайєризму: про це красномовно свідчила перфорація, стилізована під невелички вікна, якою дизайнер вирішив прикрасити сорочки, спідниці та сукні. Втім, занадто складна форма цієї перфорації викликала асоціації з окультизмом, а іноді – схеми Сонячної системи, як її бачать прибульці; навряд чи це той ефект, якого хотів досягти Тейт.
З сильних боків колекції – чудовий силует легких шовкових штанів, масивні кристали, якими дизайнер декорував легінси, та спідниця з практично необробленої шкіри, профарбованої вручну. Проте найцікавіше рішення Тейта в цій колекції – куртки з деніму, стилізовані під японську техніку боро, суть якої полягає у використанні клаптів та латочок, що утворюють ефект печворку.
