Читаємо, як у музеї селища Пархомівка Харківської області опинились оригінали Пікассо, Кандинського і Малевича

Статьи
11.10.2017
ТЕКСТ: Наталья Васюра
ПОДЕЛИТЬСЯ
Вже 60 років у Харківській області є музей, в якому зберігаються оригінальні полотна всесвітньо відомих авторів: Пікассо, Кандинського, Реріха, Шишкіна та Малевича. Розповідаємо про унікальне місце, заради якого варто запланувати поїздку на найближчий осінній вікенд.
ПОДЕЛИТЬСЯ

 

Історія

Музей розташовано у селі Пархомівка неподалік Харкова. Будівля, у якій він знаходиться, була зведена ще у XVIII ст. графом Підгорічані у стилі італійського палаццо. Наприкінці XIX ст. маєток графа та сільські землі придбав магнат Іван Харитоненко, який збудував тут один із заводів своєї «цукрової імперії». В гості до його родини часто приїжджали відомі митці, до того ж він та його син Павло Харитоненко були відомими меценатами. Зокрема, саме Павло Харитоненко виступив головним спонсором будівництва пам’ятника Богдану Хмельницькому, розташованого на Софійській площі у Києві.

У 1955 році місцевий викладач історії Панас Луньов вирішив створити у Пархомівці шкільний музей, основою якого стала його особиста колекція. Відомо, що родина Харитоненків часто дарувала селянам і своїм робітникам твори мистецтва, тому у багатьох будинках до того часу зберігалося чимало артефактів. Учні разом із викладачем почали звертатися до відомих художників, а також писати листи музеям усього Радянського Союзу. Згодом шкільних ентузіастів підтримав Ермітаж, Музей мистецтв імені Пушкіна у Москві, Третьяковська галерея, берлінський Музей Боде та Дрезденська картинна галерея.

У 1986 році музей став відділом Харківського художнього музею, але згодом його історична будівля стала власністю приватної компанії, яка згодом збанкрутувала. У вересні цього року приміщення викупив на торгах банк ПУМБ та передав як благодійний внесок у власність музейників. 

Малевич. «Супрематизм 65». 1915 рік

Казимир Малевич народився у Києві, але його батько був інженером цукрового виробництва, тому родина переїжджала з місця на місце, залежно від роботи Малевича-старшого. У Пархомівці він працював на заводі Харитоненка, тому тут Казимир провів підліткові роки, навчаючись у сільськогосподарському училищі. Картину «Супрематизм 65» музею подарував його засновник Панас Луньов, але як саме вона до нього потрапила – невідомо. За однією з легенд, Малевич сам подарував її сільському викладачу.

Пікассо. «Голуб з гілкою маслини». 1961 рік

У Пархомівці є дві керамічні роботи авторства Пабло Пікассо та дві його картини, які музею подарував радянський письменник Ілля Еренбург. Це портрет французького фізика Фредеріка Жоліо-Кюрі та одна з версій білого голуба миру. Еренбург народився у Києві, але навчався та працював у Москві, а згодом певний час жив у Берліні та Парижі. Еренбург дружив із Пікассо і згадував, як разом із Полем Елюаром обідав у нього в майстерні в той самий день, коли у художника народилась донька, яку він назвав Палома, що іспанською, рідною мовою художника, означає «голубка». Відомо, що Пікассо створив з десяток варіантів свого голуба миру, але перша робота виникла як плакат до 1-го Всесвітнього конгресу прихильників миру у Парижі у 1949 році.

Кандинський. «Спокій». 1931 рік

Ця робота одного із засновників абстракціонізму, Василя Кандинського, також потрапила до музею з особистої колекції Панаса Луньова. «Спокій» був створений на початку 30-х років минулого століття, коли художник переїхав до Німеччини та кілька років жив у Берліні.

Маяковський. Ескізи костюмів до п’єси «Містерія-буфф». 1919 рік

У 1918 році Володимир Маяковський написав п’єсу до першої річниці революції. Виставу на сцені Театру музичної драми поставив Всеволод Меєрхольд, а оформлював її Казимир Малевич. Сам Маяковський зіграв у виставі кілька ролей. Він же власноруч створив ескізи костюмів для персонажів «Містерії», які діляться на дві частини: «Сім пар чистих» та «Сім пар нечистих». Ці ескізи музею передав Всесоюзний виробничо-художній комбінат імені Вучетича, що займався організацією та проведенням виставок.

Реріх. «Церква». Етюд. 1903-1904 рр.

У 1903–1904 роках Микола Реріх разом із дружиною здійснив мандрівку православними містами для того, щоб познайомитись з давньою архітектурою та іконописом. Результатом цієї поїздки стало створення майже сотні картин та етюдів, один із яких син художника Юрій Реріх подарував Пархомівському музею.

ПОДЕЛИТЬСЯ
На сайте доступны аудиозаписи статей, подкасты и рекомендации стилистов в аудио-формате. Такие материалы отмечены соответствующим знаком(слева).