Культова сага добігає свого завершення. На початку 1930-х років родина Кроулі знову опиняється перед викликами часу: світ стрімко змінюється, а старі традиції поступаються місцем новим цінностям. Для шанувальників усього світу це повернення — довгоочікувана нагода ще раз зустріти улюблених персонажів і відчути атмосферу, яка вже стала класикою.
Для Рейчел Касіді ця глава теж особлива: її героїня, міс Бакстер, проходить через внутрішню боротьбу, намагаючись зберегти любов і підтримати чоловіка, котрий втрачає ґрунт під ногами. «Бакстер знає ціну другому шансу, — каже акторка. — Тому її біль за Молслі — особливо глибокий. Вона любить його, але не може знайти спосіб подолати прірву, що між ними виникла».
Як складаються стосунки Бакстер і містера Молслі?
Коротка відповідь — вони не дуже добре спілкуються. Вона кохала цього чоловіка ще до того, як він став сценаристом, а тепер він ніби зник у своїй роботі. Йому дуже важко, він мучиться, а вона щиро хоче, щоб вони були щасливі. Бакстер — жінка, яка вже колись обрала хибний шлях і отримала другий шанс, тож вона розуміє цінність можливості жити і бути щасливою. Вона й гадки не мала, що зможе знайти це кохання. І тепер боляче бачити, що чоловік, якого вона любить, просто не знає, як бути щасливим. Це розриває серце, адже вона не знає, як подолати цю прірву.
Що Бакстер думає про нову кар’єру Молслі?
Вона роздвоєна, адже він, безперечно, у захваті від цього. У їхній вітальні висить великий постер його першого фільму. Зняли ще один — він має успіх, але виглядає так, ніби він не здатен цим насолодитися, і страждає від цього. У глибині душі вона віддала б усе це, якби могла забрати його біль. Це наче меч із двома лезами, але вона пообіцяла бути з ним і ніколи його не покине. Проблема лише в тому, що вона не знає, як йому допомогти.
Яке її ставлення до повернення Молслі у прислугу і що його підштовхує до цього?
Бакстер думає: якби він робив це, щоб допомогти — чудово, це навіть могло б бути весело. Але ж справа не в цьому. Він дивиться зверхньо на службу, і це образливо, враховуючи, що сам він далеко не завжди був успішним. Вона розуміє: якби могла врятувати його від самого себе, то зробила б це. Адже він має схильність принижувати себе на потіху іншим, і вона зовсім не бажає йому такого.
Які риси приваблюють Бакстер у ньому?
Він добра людина. У нього сильне відчуття справедливості й розуміння, що є правильним, а що — ні. Він лагідний і піклується про людей. Він буквально врятував її. Без нього вона, ймовірно, не зважилася б звернутися до Кори, не змогла б цього зробити — і більше не жила б у домі. Для неї він справжній лицар у сяючих обладунках. У нього найкращі наміри, і він надзвичайно талановитий. Він пише прекрасні сценарії, сповнені любові й прощення. Список можна продовжувати без кінця. Це унікально прекрасний чоловік.
Які стосунки Бакстер має в сім’ї і як Кора переживає розлучення Мері?
Її найтісніший зв’язок — із Корою. Серце Кори розбите через доньку. Вона не їсть і не спить. Це жахлива ситуація. Найболючіше для неї те, що Мері цілковито відкинули у світському суспільстві. А для Кори це — найстрашніший сон щодо власної дитини. Бакстер ж тільки й прагне — допомогти будь-яким способом.
Яким було відчуття зустрічати нових героїв та акторів, що приєдналися до знімального процесу?
У цьому фільмі були справді великі імена й постаті — наприклад, Саймон Рассел Біел та Пол Джіаматті, хоча з ними я особисто не зустрілася. Також були актори на один-два дні, як-от Люсі Блек, яка зіграла чудового персонажа. Це яскравий приклад того, що «малих ролей не буває». Нові обличчя завжди збагачують атмосферу, привносять свіже дихання.
Які були відчуття, коли читала сценарій, знаючи, що це — фінальний фільм?
Я, чесно, у запереченні. Не вірю, що це останній фільм. Думаю, нас ще чекає хоча б із півдесятка! (усміхається) Але все ж це дуже сумно. Люди говорили чудові, зворушливі слова на його честь, і я відчувала величезну вдячність, що була частиною цього. Легко іноді сприймати такі речі як належне, але треба нагадувати собі, що це справжнє явище. Мені подобається, що це вшанували.
