Постать, чий талант виходив поза межі однієї сфери
6 липня 1907 року народилася мексиканська художниця та письменниця Фріда Кало. У 18 років вона потрапила в серйозну аварію, де отримала численні, майже не сумісні з життям, травми. Протягом року Кало була прикована до ліжка, а все, що рятувало від сірої та монотонної буденності – полотно та фарби, які Фріда тоді вперше взяла до рук. Батько художниці змайстрував спеціальну рамку, що дозволяла їй писати лежачи. Напроти ліжка Фріди він поставив дзеркало: так, першою картиною Кало став "Автопортрет".
У біографії Фріди Кало існує безліч суперечливих моментів: наркотики, аб’юзивні стосунки, шлюбні зради, комунізм (та водночас дружба з Левом Троцьким, найголовнішим ворогом Сталіна). Богемний образ художниці не раз бився об схили людської неідеальності. Однак самобутність Фріди зробила її однією з найвидатніших та найреволюційніших жінок того часу. Розповідаємо деталі життя Кало крізь призму мистецтва, літератури та моди.
Фріда Кало та мистецтво
"Я ніколи не малюю снів або кошмарів. Я малюю свою реальність".
Картини Фріди Кало не потребують представлення. Свій унікальний стиль художниця знайшла ще в юному віці. Симбіоз особистого досвіду, болі та щастя Фріда втілювала фарбами на полотнах. Найчастіше художниця малювала власні портрети, завдяки яким і ввійшла в історію. "Я пишу себе, бо багато часу проводжу на самоті, а тому саме я та тема, яку знаю найкраще", – говорила Кало. У своїх авангардних картинах Фріда зображувала наслідки аварії. На "Зламаній колоні" на художниці видніється корсет, що підтримує спину після переломів. Картина "Поранений олень" нагадує про деталі ДТП. У трамвай, у якому знаходилася Кало, врізався автобус: тоді металевий поручень пройшов крізь тіло художниці.
Час наодинці з собою буквально змушував Фріду філософствувати на тему особистого "Я", трагедій та смерті. Ці теми супроводжували творчість художниці до кінця її життя. Говорять, що картини Кало змушували відчувати жіночий біль навіть чоловіків. Робота "Лікарня Генрі Форда" вражає своєю емоційністю та нагадує про неможливість Фріди мати дітей. У 1932 році в художниці стався другий викидень.
Фріда Кало була одружена двічі, хоча й з однією людиною. Стосунки з Дієго Ріверою, мексиканським художником-монументалістом, були водночас щирими та напруженими, щасливими та повними страждань.
"Дієго – початок, Дієго – моя дитина, Дієго – мій друг, Дієго – художник, Дієго – мій батько, Дієго – мій коханий, Дієго – мій чоловік, Дієго – моя мати, Дієго – я сама, Дієго – це все", – писала в своїх щоденниках Фріда Кало.
Дієго не міг позбавити себе жіночої уваги та часто зраджував Кало. Картина з понівеченою та стікаючою кров’ю оголеною жінкою стала підсумком страждань Фріди, які та отримала після роману Рівери з її молодшою сестрою. Художниця пробачала чоловікові все, повністю розчинившись у ньому.
Фріда Кало та література
"Я думаю, що поступово я зможу вирішити свої проблеми і вижити"
Прояв своєї творчої особистості Кало знаходила в щоденниках. Не будучи письменницею за покликанням, Фріда полюбляла нотувати деталі свого життя. У щоденниках художниця ділилася своїми болями та переживаннями, записувала свої емоції після зустрічей з друзями та коханцями (так, Кало теж зраджувала чоловікові), а також допрацьовувала ідеї для своїх майбутніх картин.
Щоденник Фріди Кало був вперше опублікований лише у 1995 році, за 40 років після смерті художниці. У книзі зібрані нотатки художниці періоду 1944-1954 років та малюнки. Також видання "Щоденник Фріди Кало: інтимний автопортрет" містить і вірші, написані Фрідою Кало.
Фріда Кало та мода
"Краса і потворність – це міраж, бо в кінцевому підсумку інші бачать нашу інтер’єрність"
Силу одягу художниця зрозуміла з молодого віку. Мода стала для Фріди Кало справжньою зброєю. Для того, аби приховати асиметрію ніг, художниця надягала декілька пар шкарпеток та взуття на підборах. Довгі спідниці та сукні завжди були в гардеробі Кало: ними вона теж приховувала "дефекти" свого тіла.
До ортопедичних корсетів Фріда не ставилася як до вироку. Їх художниця прикрашала квітковими малюнками та мексиканськими орнаментами. На своїх автопортретах Кало часто зображала себе в традиційному одязі. Фріда полюбляла носити національний костюм теуанської матріархальної спільноти, що мешкала на південному сході Мексики.
"Зовнішній стиль Кало є невід’ємно частиною її артистичного образу. Він походить від суміші її етнічних коренів, інвалідності, політичних переконань і творчих поглядів", – розповідала Цірцея Енестроза, куратор виставки "Фріда Кало: Створення власного "я", що в 2018 році пройшла в лондонському музеї Вікторії та Альберта.
Свій образ Фріда Кало завершувала червоною помадою та чорною підводкою, якою домальовувала свої широкі, ніби єдині, брови. Постать художниці стала натхненням для багатьох дизайнерів, які надихалися її особистим стилем та почуттям моди, звільненої від кордонів стандартизації.
Читайте також: "Плетіння сіток". Україна в рамках 60-го Венеційського бієнале
