Чесько-французький письменник Мілан Кундера помер 11 липня. Він належить до когорти видатних чеських авторів разом із Францом Кафкою та Вацлавом Гавелом, першим президентом Чехії. Творчість Кундери — це дотик екзистенціалізму крізь лінзи особистої історії. Життєпис новеліста, номінанта на «Нобелівську премію», дисонує: член комуністичної партії, він вимушено емігрував у 1975 році до Франції та був позбавлений громадянства, яке поновили лише у 2019. Знаменитий романіст писав про сексуальність, буття й світосприймання життєвого вибору, а також не забував все це іронізувати.
L’Officiel Online пропонує дослідити доробок і ідентичність Мілана Кундери з допомогою трьох його книг.
«Нестерпна легкість буття» (1984)
Дві жінки, два чоловіки, собака та їхнє життя — це герої культового роману «Нестерпна легкість буття» Мілана Кундери. Вперше видана у Франції у 1984, книжка переносить читача до Праги наприкінці 60-х. Події розгортаються довкола Томаса, чеського хірурга та інтелектуала, який розділяє своє любовне життя на дві категорії: він кохає лише дружину та не відмовляється від позашлюбних контактів у зв’язку з особистими поглядами. Тереза, законна супутниця лікаря, керується страхом: вона вважає себе просто ще одним тілом у списку чоловіка.
Після вторгнення російських військових подружжя емігрувало до Цюриха. Долі дійових осіб демонструють нестерпну легкість, адже живемо ми лише раз. Згідно з парадигмою Кундери, «один раз — це те саме, що ніколи». «Нестерпну легкість буття» екранізували в 1988, фільм двічі номінували на премію «Оскар».
«Жарт» (1967)
Один невдалий жарт може знищити життя. Центром сюжету хронологічно першого роману «Жарт» Мілана Кундери стає саме цей мотив. Персонаж Людвіка Яна повертається на свою батьківщину — Моравію, історичну область у Чехії. Людвік втратив усе через неуспішне гумористичне висловлювання п’ятнадцять років тому. Його зрадили товариші, виключили з комуністичної партії, університету і він вимушено приєднання до армії. У сатиричному стилі Кундера розповідає про бажання помсти Людвіка, яке призводить до курйозів.
«Жарт» також успішно екранізували вже через рік після першої публікації роману. Внаслідок подій Празької весни, яка закінчилася вторгненням радянських військ у країну, фільм був заборонний впродовж наступних двадцяти років.
«Безсмертя» (1990)
Роман із семи частин порушує екзистенційні питання: як увіковічити себе в історії, чи можливо знищити свій слід у ній та яким буде життя після смерті. Ця письменницька робота Кундери входить до трилогії з книгами «Нестерпна легкість буття», а також «Книга сміху і забуття». У «Безсмерті» переплітаються історії вигаданих персонажів та оповідки про життя після смерті Йоганна Гете та його посмертну дружбу з Ернестом Гемінґвеєм. Інша героїня твору, німецька письменниця Беттіна фон Арнім, шукає своє місце в пантеоні історії завдяки керуванню спадщиною Гете.
«Жити — в цьому немає щастя. Жити — це нести своє болюче «я» через світ. Але бути, бути — це щастя. Бути: бути фонтаном, фонтаном, на який всесвіт падає теплим дощем», — зазначає Мілан Кундера в романі.
Читайте також: Країни крізь фешн-лінзи: Louis Vuitton представляє нові книги.