Незвичайні форми, унікальні техніки й традиційний орнамент: що ховає в собі історія української кераміки та яким є сучасне гончарство

Мистецтво
06.09.2022
ТЕКСТ: Анастасія Поляк
ПОДІЛИТИСЯ
Українська кераміка від початку свого існування й дотепер
ПОДІЛИТИСЯ

Українською культурою захоплюються в усіх куточках нашої планети, а вироби вітчизняних брендів поповнюють колекції поціновувачів мистецтва в багатьох країнах. Українська кераміка — це велика частина нашої культури, яка має довгу та надзвичайно цікаву історію. Традиційні візерунки, оригінальний орнамент, різноманіття форм і кольорів, притаманних лише певному регіону, — їй є чим вражати. 

Про те, що пройшла українська кераміка впродовж тисячоліть, які особливості несуть в собі вироби з різних куточків країни та хто продовжує творити у галузі гончарства в сьогоденні, далі в матеріалі. 

Історія української кераміки

Історія української кераміки бере свій початок ще з кінця епохи мезоліту, а особливого розвитку набуває під час перебування на теренах України трипільських племен. Тоді керамічні вироби виготовляли власноруч, без допомоги гончарного круга. Гончарі того періоду обліплювали камені або предмети різної форми глиняною масою, формуючи глечики чи прості вироби. Цей метод хоч і не дозволяв створювати предмети незвичайних форм, як це згодом стало можливим завдяки гончарному кругу, проте він і досі є вживаним серед майстрів нашого часу. 

Кераміка Київської Русі. Фото: доповідь українського вченого Петра Толочка

Першим гончарним кругом, який винайшли в IV тисячолітті до н. е., став ручний прилад, який потрібно було самостійно обертати, через що й працював він досить повільно. Проте згодом, у Середньовіччі, його вдосконалили та створили ножний гончарний круг, завдяки якому гончарі вже мали змогу виготовляти більш витончені та деталізовані вироби, а також створювати унікальні дизайни. 

Фото: Вінницький обласний центр народної творчості 

Після заснування на теренах України Київської Русі гончарне мистецтво почало швидко розвиватися, а виробництво глиняних виробів, особливо у містах, значно збільшилося в обсягах. Українські гончарі виготовляли керамічні вироби здебільшого для приготування страв і подачі їх на стіл, хоча поширеним було також створення декоративних кахлів і навіть дитячих іграшок. 

Найбільшого розквіту українське гончарство набуло в XVII-XVIII століттях. Майстри в той час вже почали виготовляти вироби різноманітних кольорів і форм та прикрашати їх незвичним орнаментом. Тоді також набуло популярності створення посуду у вигляді свійських тварин: півнів, баранів, коней тощо. 

У XIX-XX століттях керамічне мистецтво починає дуже різнитися в окремих регіонах держави. У кожному куточку України майстри застосовують власні техніки та методи виготовлення гончарних виробів, що й робить їхні витвори винятковими та несхожими на інші. У 20-30-х роках XX століття розвиток гончарства гальмується, адже всіх працездатних гончарів забирають на роботу в колгоспах. Проте вже після Другої світової війни ми знову можемо помітити відновлення роботи майстрів, які продовжують виготовлення виробів за традиційними методами своїх предків. 

Особливості виготовлення і декорування керамічних виробів у кожному регіоні

Виготовлення та декорування керамічних виробів у всіх регіонах України мали свої особливості, які характерно відрізнялися від тих, що були поширеними в інших частинах держави. 

Опішнянська кераміка, назва якої походить від однойменного селища на Полтавщині, є однією з найвизначніших в Україні та навіть вважається об’єктом нематеріальної спадщини нашої держави. Ще здавна гончарі цієї місцевості славилися своїми виробами на всю країну. Опішнянський посуд є тонкостінним, з особливим для регіону оформленням у вигляді кривих ліній, крапок, рослин, букетів квітів, вінків темно-зеленого, червоно-коричневого, світло-жовтого та блакитного кольорів. Характерною особливістю є те, що традиційно вироби розписують саме жінки. Також визначними об’єктами опішнянської кераміки є посуд, статуетки та іграшки у вигляді тварин. Для тих, хто хотів би краще ознайомитися з гончарним мистецтвом Опішні, на території селища є навіть Національний музей гончарства. 

Фото: Винницький центр народної творчості

Подільська кераміка виділяється вогненно-червоним забарвленням і орнаментом у вигляді гілок, листків, квітів і грон винограду. Саме тут, за словами експертів, збереглося традиційне оформлення виробів, яке нагадує декорування трипільців. 

Характерною особливістю кераміки Чернігівщини є білий глазурований посуд з орнаментом у вигляді кривих і закручених ліній. У цій місцевості серед майстрів була також популярна техніка оформлення виробів, що полягала у нанесенні поверх фарби бризок і патьоків. 

На Гуцульщині, зокрема у місті Косові, є поширеним особливий метод виготовлення керамічних виробів, який до того ж вважається єдиним у світі. Тут створюють предмети за допомогою техніки гравірування: вироби, на які перед першим випалом у гончарній печі наносили білий ангоб (фарбу на основі глини), декорують зеленою, коричневою, жовтою і синьою фарбами, згодом покривають прозорою глазур’ю і випалюють вдруге. На кераміці цього регіону популярними є орнаменти рослин, тварин і навіть невеликі сюжетні композиції, на яких можуть зображуватися сценки з життя гуцулів. 

Гаварецька кераміка. Фото: Катя Акваральна

Однією з найбільш незвичайних є гаварецька чорнолощена кераміка, яка представлена у вигляді виробів насиченого чорного або темно-сріблястого кольору з характерним металевим блиском. Стійке вугільне забарвлення майстри отримують завдяки унікальній технології випалу, за якої піч герметизують і перекривають у ній доступ до повітря. Цей стародавній спосіб виготовлення дозволяє створити керамічний посуд без різних барвників. З декорування майстри застосовують лише вирізьблення рисок і кривих ліній на виробах, без додаткових візерунків іншими фарбами. За посудом чорнолощеної кераміки приїжджають навіть з-за кордону. 

Сучасна українська кераміка

У багатьох регіонах України й до сьогодення збереглися давні техніки виготовлення виробів з традиційним декоруванням. Проте сучасна українська кераміка представляє не лише посуд з народним оформленням, а й нові креативні вироби, які вирізняються різноманіттям форм, кольорів і при цьому зберігають нашу історію. Нині у керамістів з’явилося ще більше можливостей для втілення своїх ідей, тому кожен бренд використовує свій шанс, щоб наповнити українську культуру оригінальними витворами сучасного мистецтва.

Одним із предметів натхнення нинішніх майстрів є дика природа. Так, серед виробів українського бренду керамічного посуду “Мох” можна помітити горнятка, оформлені у вигляді кори дерев чи каміння, а їхньою головною особливістю є незвичайний рельєф і забарвлення внутрішньої частини в яскраві кольори. 

Фото: Facebook МОХ

Окрім того, теперішні майстри у своїй роботі обирають мінімалізм та простоту, без зайвих деталей. Одним із таких брендів є “Велика Бугаїха”, що спеціалізується на виготовленні виробів вручну, без гончарного круга. Через це кожна посудина набуває виняткової форми. Також характерною рисою їхніх виробів є чорне забарвлення, якого вони досягають за допомогою техніки димлення. 

Фото: Facebook Велика Бугаїха

Сьогочасні гончарі до того ж віддають перевагу нешкідливим матеріалам і створюють екологічні вироби, які зберігатимуть чистоту довкілля. Таку філософію для себе обрав бренд “Тут і Тепер”. Його засновниця Юлія Маклюк використовує деякі матеріали повторно, щось навіть знаходить під час прогулянки, а згодом створює абсолютно новий виріб.

Ще однією важливою особливістю української кераміки сьогодення є втілення класичних образів з вітчизняної культури в нових формах. Так, елементи з робіт видатної української художниці Марії Примаченко з’явилися на вазах з колекції MARY’S GARDEN від LoraShen. У кожному глечику майстрині поєднали давні традиції української культури та сучасні техніки керамічного мистецтва, створивши при цьому унікальні вироби. 

Фото: LoraShen

Українська кераміка — особлива, і цю особливість помічають в усіх куточках світу. Вона наповнена історією і традиціями наших предків, вона креативна, оригінальна, незвичайна, не схожа ні на що інше у світі. А ще вона є невід’ємною частиною нашої культури, якою ми повинні пишатися і яку маємо цінувати.

Читайте також: Фольклорний ансамбль "Божичі" показав, як відновлюються українські села після окупації

ПОДІЛИТИСЯ
На сайті доступні аудіозаписи статей, підкасти і рекомендації стилістів в аудіо-форматі. Такі матеріали відмічені відповідним знаком(зліва).