31 травня у Білій Церкві, на оновленому Олександрійському бульварі, з'явилося 5 сучасних скульптур з металу. Бульвар — головна вулиця міста, що веде до найбільшого дендропарку України — "Олександрія". Сучасні скульптури там з'явилися після проведення Міжнародного симпозіуму скульптури Interaction, організованого арт-кураторами Booryak (Валерія Голоскокова, Анна Лєдєнєва, Юлія Рахманова).
5 митців з Іспанії, Туреччини, Люксембургу та України протягом двох тижнів працювали над скульптурами на відкритому просторі, а презентація створених робіт перетворилася на справжнє свято для місцевих жителів. “Створення скульптур на відкритому майданчику зробило подію максимально доступною. Охочі змогли побачити появу скульптур на власні очі, познайомитись та поспілкуватись зі скульпторами. Ми всі знайшли нових друзів. Мистецтво дійсно єднає. Ним захоплюються не всі, але ніхто не лишається байдужим”, — кажуть організатори. Перша скульптура, з якої починається бульвар, створена турецьким скульптором Ілкером Ярдімчі. Митець вважає, що міста можна порівняти з живими організмами. Вони ростуть і змінюються. Вулиці, бульвари, будівлі є органічними частинами міста.
Флоренс Хоффманн з Люксембургу присвятив свою роботу війні та знанням як її запобіжнику. Назва скульптури Mass instruction weapon (“Зброя масового навчання”) — гра слів англійського терміну Mass destruction weapon (“зброя масового винищення”). Книги дозволяють більш широко дивитися на світ, а знання допомагають запобігати конфліктам та непорозумінням. “Ідеологія не варта жодної війни”, — зазначає Флоренс.
Пласідо Родрігес Боннін з Іспанії розповідає про відродження людини після складних, травмуючих подій життя. Свою роботу він присвятив боротьбі, яку ми ведемо самі з собою — з нашими страхами, тривожністю і сумнівами. Тема обрана не випадково: перед приїздом до Білої Церкви автор вивчив політичну ситуацію України з війною на сході та конфліктами: між сходом та заходом, радянським минулим і українським сьогоденням.
Український скульптор Сергій Баранник створив образ людини з двома крилами. Одне крило — це земна матерія, інше, не прив'язане до землі, символізує гармонію і духовність. Геометричні елементи композиції — сфера та кола — автор ототожнює з легкістю і веселощами.
Скульптура Михайла Левченка продовжує ідею людського щастя. Геометричні форми, що зібрані воєдино, символізують щастя, яке формується з маленьких дрібничок та позитивних емоцій. Радість крихка і мінлива, тому людина змушена постійно балансувати. Це передано автором у вигляді круглого елемента біля основи скульптури.
Читайте также: По стопам Микеланджело: Как выживает классическая скульптура в современном мире?
