Цьогоріч, 19 липня, виповнюється 190 років із дня народження Едґара Деґа — видатного художника, представника реалізму й одного з фундаторів імпресіонізму. Щоправда, своє імпресіоністське спрямування він не визнавав. Спадщина митця найбільш відома зображенням танцюристів, зокрема 1,500 його робіт зосереджені на артистах балету, що перебувають в пастельних пачках, на тренуваннях чи за лаштунками сцени.
Так, одного разу Едґар Деґа намалював серію пастелей, де танцюють жінки в українському народному строї. Проте ці полотна понад століття помилково характеризували як такі, що зображають «російських танцівниць». Лише у 2022 і 2023 роках музеї, де зберігалися твори, вдалися до перейменування й визнали їхню приналежність до української культури.
Із серії Едґара Деґа з українськими танцівницями
Загалом для серії «Українські танцівниці» Едґар Деґа створив 18 пастелей і ескізів наприкінці 1890-х, деякі з яких не були завершені. Тоді вже настав ненайкращий період у житті митця: у нього погіршився зір, ймовірно, внаслідок поранення, отриманого під час захисту Парижа під час Франко-прусської війни.
Ба більше, оскільки сліпота прогресувала, в художника почали виникати депресивні стани. Водночас його серія «Українські танцівниці» випромінює життєствердність і запал: одяг зі струмливими сорочками здебільшого в яскравих кольорах, а динамічність та енергетика передана в рухах. Прикметно, що на волоссі дівчат були вінки з синьо-жовтими стрічками, тобто в національних українських кольорах. Як сказав Едґар Деґа племінниці Едуарда Мане про цей проєкт, коли рідкісно запросив її побачити його роботу в процесі, це «оргії кольору».
Із серії Едґара Деґа з українськими танцівницями
Натхнення для створення серії Едґар Деґа міг отримати, зокрема, після візиту російського імператора Миколи II до Парижа у 1896 році. Варто зазначити, що трьома роками раніше Франція та Російська імперія уклали військово-політичний союз. Тож не дивно, що згодом у місті почали з’являтися народні колективи, ймовірно, серед них і українські.
«Зараз здається майже певним, що на роботі зображена трупа українських народних танцюристів, які відвідали Париж наприкінці 1897 року, виступаючи в “Мулен Руж”, “Фолі-Бержер” та в “Брассері де Мартір” поблизу студії Деґа на Монмартрі», — зазначали в Музеї та художній галереї Бервік, де зберігається одна з пастелей серії.
Із серії Едґара Деґа з українськими танцівницями
Саме перейменування серії «Російські танцівниці» на «Українські танцівниці» відбулося лише після початку повномасштабного вторгнення за ініціативи українських мистецьких діячів, що звернулися з цим проханням до світових установ. Так, навесні 2022 року була перейменована пастель у Національної галереї Лондона, а взимку 2023-го це зробили в Музеї Метрополітен у Нью-Йорку. Перша інституція обрала назву «Українські танцівниці», друга — «Танцівниці в українському вбранні».
«Назва цієї роботи є предметом постійних дискусій протягом багатьох років і висвітлюється в науковій літературі», — заявили у свій час після перейменування в Національній галереї Лондону. «Однак за останній місяць у зв'язку з поточною ситуацією до неї прикута підвищена увага, тому ми вирішили, що настав слушний момент оновити назву картини, щоб вона краще відображала її сюжет».
Читайте також: Дикий звір. Яким був Анрі Матісс — клерк, що став іконою живопису XX століття