У 1910-му році один з найбагатших киян XX століття Лев Гінзбург придбав ділянку в самому центрі міста, аби збудувати 12-поверховий готель, який місцеві називатимуть як хмарочос Гінзбурга. Комерційний проєкт став найвищою будівлею російської імперії, а побачити споруду повністю можна було лише з вулиці Городецької (тоді – Михайлівська). Про історію хмарочосу, який відігравав значну роль у київському світському та культурному житті, розповідає редакція L’Officiel Online.
Складнощі в будівництві
Національний банк України, Національна філармонія України, Художній музей України, театр Івана Франка – ці та інші взірці архітектури модерну були зведені будівельною компанією магната Лева Гінзбурга. У 1910-му році киянин придбав ділянку площею 9300 м², на якій раніше розташовувався будинок впливового військового інженера. Будівництво тривало усього два роки, а для того щоб звести готель таких розмірів знадобилося 12 мільйонів цеглин.
Через несприятливі геолого-гідрологічні умови для форми будівлі була обрана H-подібна форма. Ускладнювало будівництво й висота кімнат, яка складала близько чотирьох метри, а також різна кількість поверхів в зонах готелю.
Точна висота будівлі не була визначена, вона варіювалася від 45 до 55-ти метрів. Так, хмарочос Гінзбурга став найвищою будівлею російської імперії. Багатоповерхівки такого розміру на той час розташовувалися лише в чотирьох країнах світу – США, Німеччині, Канаді й Аргентині.
Того ж року Лева Гінзбурга запросили до Чикаго, проте він відмовився через масштабні плани будівництва рідної країни.
Що всередині
Усього в будинку розташовувалося 94 квартири, частина з яких мали по 11 кімнат. Обслуговуванням споруди займався величезний штат працівників, а вартість оренди сягала приблизно шість середніх зарплат киян. Інтер’єр у будинку був створений за останніми стандартами (навіть електричний ліфт був придбаний в американській компанії Otis!), що приваблювало бізнесменів та місцеву еліту, для комфорту котрих на перших поверхах також розташовувалися крамниці з предметами розкоші.
Художня студія Олександра Мурашки
Олександр Мурашко з дружиною
На останньому поверсі хмарочосу восени 1913 року свою художню майстерню відкрив Олександр Мурашко, найвідоміший український імпресіоніст. Студія склала конкуренцію Київському художньому училищу, адже могла приймати одразу сто учнів. Мурашко викладав живопис, читав лекції з історії мистецтва. Найчастіше його учнями ставали діти заможної еліти, адже відвідувати майстерню в хмарочосі Гінсбурга вважалося неабияким престижем.
У 1917-му році художник був змушений закрити студію через націоналізацію хмарочосу радянською владою. Сам Лев Гінсбург, який входив до десятки найзаможніших людей міста, втратив свої статки. Готельні номери перетворилися на комунальні квартири. Лев не емігрував закордон та продовжував жити в хмарочосі, де і помер вже у злиднях.
Будівля була зруйнована 24 вересня 1941 року. О 23:00 НКВС підірвали близько 16-ти домів на Хрещатику. Окрім нацистів, там перебували й мирні жителі, що призвело до трагічних втрат. Вибухівка не змогла зруйнувати усі поверхи, а хмарочос Гінсбурга розібрали лише 50-х роках.
Нині на його місці розташовується готель «Україна».