Львів, березень 1937 року, Роман Шухевич з партнером Богданом Чайківським без стартового капіталу і без грошовитих спонсорів започатковує бюро реклами під назвою «ФАМА». Визначитись з назвою було необхідно згiдно такої характеристики: вона мала бути зрозуміла для всіх — своїх і чужих, українців і поляків. Прочитання Вергілія наштовхнуло їх на латинське слово «фама», що перекладається як чутка, розголос та репутація. В цьому ще одна невелика розбіжність з Дрейпером, — той все таки надавав перевагу грецькій мові. «ФАМІ» надали розголосу і скромне рекламне агентство перетворилось на велике успішне підприємство. Головним задумом Шухевича та Чайківського було зробити агентство таким, як їх розробляли в Європі. Прикладом у рекламній справі для них були німці, їхня література про цей бізнес й допомогла партнерам грамотно розробити свій бренд, налагодити контакти з рекламодавцями і запустити успішні проекти. Вони працювали так: домовлялися з фірмами, що вони даватимуть 3-5% від замовлення, і ще, на таких умовах, що «ФАМА» все організовує, фірми дають ще 1%.
Таким чином «ФАМА» мала стати великим та серйозним підприємством. Вони давали 50% на всі газети різних українських установ, і завдяки цьому заробляли на газетах відсотки: «Тиктора — «10%, «Діло» — 25%, «Палієва» — 30%. Це стало базою для розвитку рекламного бюро. «ФАМА» не тільки розміщувала оголошення, але я складала до них тексти. Також вони наймали за солідні гроші художника, який художньо оформлював їм рекламу. Серед улюблених клієнтів були «Пражінь», «Е. Думин», «Калина» та «Елегант».
Ці фірми виготовляли, в тому числі, й товари для жінок: парфуми, білизну, одяг, аксесуари, сигарети, креми для взуття. Розробляючи рекламу для магазину «Е. Думин», Шухевич зрозумів, що sex sells:
«Ми давали навіть еротичні оголошення. Пригадую, на одній рекламі була намальована дівчина, що наставила коліно. Часами дехто мав застереження: “Нащо ви коліна показуєте? То непристойно!” Але то було добре для реклами, як потім переконувалися».
Вони надихались різними французькими журналами. Богдан Чайківський згадує, що не міг зрозуміти, чому журнали, в яких моделі одягнені, коштують дорожче, ніж ті, в яких вони повністю оголені.
«На це продавець відповіла, що я є ще шмаркачем, і не розумію — що коли в «сорочинці», то лишається багато для уяви, а без «сорочинки» — то вже нічого не лишається для уяви.»
Багато у чому «ФАМА» була передовою. Наприклад, кожен сезон вони декорували вітрини для магазинів Центросоюзу, який постачав галантерейні продукти на західну Україну, займалася рекламою в кінотеатрах, заробляючи гроші на продажу квитків і роблячи через них велику рекламу «ФАМІ» серед української суспільності. Вона рекламувала невеликі кінотеатри, партнери пояснили їм, що їхні квитки занадто дорогі. Роман та Богдан придумали, як краще вийти з ситуації: зробити купони з емблемою «ФАМИ» на звороті і продавати квитки з українською печаткою по 49 злотих, а з польською по 90. Таким чином відвідуваність серед українців збільшилась та принесла прибутки. Коротше кажучи, успіх був дійсно великим. Настільки, що розповсюдився на Польщу, в якій вони заробляли досить великі гонорари.
І ще, в цьому рекламному агентстві було дуже багато гостросюжетних моментiв та інтриг, адже воно мало стати легальним прикриттям інформаційної служби, нелегальної діяльності ОУН, а працівниками фірми були переважно колишні політв’язні, яким було нереально влаштуватися в ті роки на роботу Польщі. Тільки уявіть собі, який “Mad Men”можна було б зняти за мотивами історії цього періоду життя Романа Шухевича. Хто знає, може наша стаття надихне когось на це? :)