У Києві відтворили Галаганівський вертеп, створений студентами Києво-Могилянської академії у XVIII столітті

Новости
20.10.2021
ПОДЕЛИТЬСЯ
Його розшифрували з давнього документа
ПОДЕЛИТЬСЯ

У Великій лаврській дзвіниці відбулася прем'єра музичного перформансу "Вертеп. Необарокова містерія". Дійство створене за рукописом Галаганівського (Сокиринського) вертепу 18 ст. Артисти — професійні вокалісти та музиканти — разом з експертами розшифровували ноти та тексти давнього документа, який зберігається у музеї театрального, музичного та кіномистецтва України.

У своєму виконанні Надія Купчинська, Руслан Кірш, Олексій Фіщук та Любов Тітаренко дотримувалися максимально наближеного звучання, як це було в епоху створення цього вертепу.

Що нам відомо про Галаганівський (Сокиринський) вертеп?

У середині 18 ст. студенти Києво-Могилянської академії створили вертепне дійство, яке відбувалося у двоповерховому вертепному будиночку. Тоді дію виконували дерев'яні ляльки. У першій частині відтворювалася відома історія народження Ісуса. До новонародженого ішли пастушки та три царі, цар Ірод намагався знищити Сина Божого, наказавши вбити всіх дітей до двох років. За що його самого страчує Смерть та відправляє у пекельний світ.

У другій частині розігрувалися народно-побутові сценки, в яких висміювалися актуальні для того часу теми. Популярними героями цієї дії були Запорожець, Солдат, Пан, Гусар, Баба і Дід, Циган, Корчмар.

У 1770 році бурсаки показали цей вертеп у маєтку заможних представників козацької знаті, що проживала у селі Сокиринці. Родина Галаганів так щедро нагодувала акторів, що ті подарували їм і вертепний будиночок із ляльками, й ноти та тексти всієї вертепної дії. Звідси й подвійна назва — Галаганівський (Сокиринський) вертеп.

Бароко в Україні

Це була яскрава доба і в мистецтві, й у науці, й у культурі. Пригадаймо такі імена, як Максим Березовський, Григорій Сковорода, Артемій Ведель, Іван Григорович-Барський, — всі вони вихідці з Києво-Могилянської академії, де у той час давали найкращу освіту та найактуальніші знання. Випускники КМА знали філософію, риторику, латинь, вміли складати вірші, а також володіли нотною грамотою. І це відчутно, коли сучасні музиканти оживлюють ноти з рукопису 18 ст.

Мистецтвознавець, клавесиністка перформансу "Вертеп. Необарокова містерія" Любов Тітаренко розповіла, що у рукописі Сокиринського вертепу вокальні партії записані у вигляді звичної нам сьогодні партитури. Та припускає, що розрахунок робився на чоловічий ансамбль, однак прямих вказівок на те, що абсолютно всі вокальні голоси виконувалися чоловіками, немає. Тому вокалісти адаптували ноти під три голоси: Надії Купчинської (сопрано), Руслана Кірша (тенор), Олексія Фіщука (баритон).

Також у рукописі не зазначено, на яких саме інструментах потрібно виконувати музику. Задля підсилення барокової атмосфери творці проєкту зупинилися на клавесині. 

"У 18 ст. це був популярний інструмент у всій Європі. В Україні теж знатні родини могли собі його дозволити", — розповіла Тітаренко. Під клавесин дуже витончено прозвучали голоси виконавців, які переймали барокову манеру у професійного співака старовинної музики Романа Меліша. 

Декорації перформансу "Вертеп. Необарокова містерія" — лаконічні. Це три декоративні панелі, кожна з яких відображає певні епізоди вертепу: тут і Марія з новонародженим Ісусом, і три царі, що поспішають за Вифлеємською зіркою, а також пастушки з баранцями. При їхньому створенні сценограф Олена Поліщук застосувала мистецтво витинанки, однак замість паперу використала листи ДСП, а ножиці замінила електролобзиком. Завдяки театральному світлу створені декорації виглядали як справжні вітражі. Це додало казки у загальну атмосферу барокової зали Великої лаврської дзвіниці.

Оскільки слово "вертеп" походить від "вертіти", то і цю особливість було обіграно досить цікавим рішенням.

"Ми задіяли платформу, на якій обертаємо глядачів, — розповів режисер перформансу Богдан Поліщук. — Тут присутній ефект несподіванки. Ти немов стаєш учасником процесу і водночас відчуваєш присутність самого вертепника-творця, що керує, в який момент потрібно показати ту чи іншу сценку. Таким чином вся зала перетворюється на вертепний будиночок. А те, що над нами на іншому поверсі є дзвіниця, лише підсилює сприйняття вертепу як такого”.

Постановку “Вертеп. Необарокова містерія” покажуть і в період новорічно-різдвяних свят. Проєкт створено за підтримки Українського культурного фонду.

Читайте також: Зберегти модерністський спадок: Все про Київський центральний автовокзал

ПОДЕЛИТЬСЯ
На сайте доступны аудиозаписи статей, подкасты и рекомендации стилистов в аудио-формате. Такие материалы отмечены соответствующим знаком(слева).