5 вражаючих фільмів від Жана-Люка Ґодара, які варто переглянути кожному

Новости
14.09.2022
ТЕКСТ: Анастасія Поляк
ПОДЕЛИТЬСЯ
Найкращі стрічки від майстра французького кінематографа
ПОДЕЛИТЬСЯ

13 вересня 2022 року помер один із найвизначніших режисерів “французької нової хвилі” — Жан-Люк Ґодар. Його стрічки були наповнені протестом, бунтівними настроями й іронічними прийомами, саме тому його вважають одним із найрадикальніших французьких майстрів кіно 60-70-х років минулого століття. Незвичайні методи зйомки ручною камерою, переходи, унікальний монтаж і сміливі діалоги — Ґодар мав колосальний вплив на розвиток кінематографа. Завдяки його заслугам у цій індустрії у 2011 році він був нагороджений премією “Оскар”, а також отримав призи на Венеціанському й Берлінському кінофестивалях. На сьогоднішній день у Жана-Люка Ґодара налічується понад 120 відео- та кіноробіт.

Цим матеріалом ми хочемо віддати данину творчості геніального французького режисера і розповідаємо про 5 найкращих, на нашу думку, кінострічок Ґодара, які варто переглянути кожному. 

“На останньому подиху” (1960)

Стрічка “На останньому подиху” є дебютним повнометражним фільмом у творчості Жана-Люка Ґодара та вважається класикою “французької нової хвилі”.

Сюжет кінокартини обертається навколо молодого злочинця Мішеля Пуакара, який заробляє на життя тим, що викрадає нові дорогі автомобілі. Чоловік не замислюється про наслідки та живе одним днем. Одного разу він викрадає автівку в Марселі та відправляється на ній до Парижа. Вже біля в’їзду до столиці його починають переслідувати поліцейські, і Пуакар вбиває одного з них, щоб зайвий раз не натрапити на незручні для нього розпитування. Після цього він вирішує на якийсь час сховатися у своєї подруги Патриції, яка вивчає журналістику в Сорбонні. Вони проводять час разом, викрадають автомобілі та збирають кошти на спільну подорож до Італії. Проте вбивство у минулому неабияк змінює хід подій в історії Мішеля, і тепер він стає головною мішенню для поліції.

Саме у цій кінострічці французький режисер використав незвичайний прийом для зйомки. Замість операторського візка, якого на той момент Ґодар не міг собі дозволити, команда використала звичайний стілець з коліщатками, на якому катали оператора з камерою. За цей фільм Жан-Люк отримав “Срібного лева” на Берлінському міжнародному кінофестивалі, а також був номінований на премію “БАФТА” у 1962 році.

“Альфавіль” (1965)

“Альфавіль” — це чорно-білий науково-фантастичний трилер, знятий Ґодаром за сюжетом поеми французького письменника Поля Елюара “Столиця болю”. Дія кінострічки розгортається у місті майбутнього Альфавілі, куди прибуває інтергалактичний агент Леммі Коушен, щоб відшукати божевільного вченого фон Брауна, який створив комп’ютерну систему Альфа-60 і втік із Землі. Новий винахід науковця контролює життя мешканців міста, які не мають прав на звичайні людські почуття та емоції і котрим не повинні бути знайомі такі поняття, як кохання чи романтика. Саме через це суспільство Альфавілю повністю відчужене і радше скидається на зомбі. Тепер в агента Леммі Коушена постає завдання спіймати божевільного професора, вивести з ладу систему й тим самим врятувати мешканців міста. А в цьому йому допоможе донька вченого Наташа, яка не є уродженкою Альфавілю та має змогу проживати різні почуття. 

Кінострічка наповнена сатиричними прийомами та відображає ставлення Ґодара до надто вживаних штампів у кінематографі. Навіть без спецефектів режисер зміг створити унікальну для того часу атмосферу. Завдяки цьому фільм отримав головну нагороду 15-го Берлінського міжнародного кінофестивалю — “Золотого ведмедя”.

“Банда аутсайдерів” (1964)

Сюжет фільму “Банда аутсайдерів” взятий з роману Долорес Гітченс “Золото дурнів”. У ньому розповідається про наївну молоду дівчину Оділль, яка на заняттях з англійської мови знайомиться з двома хлопцями, Францом та Артуром, які невдовзі наштовхують героїню на скоєння злочину. Вони підмовляють Оділль викрасти величезну суму з сейфа загадкового пана Штольца, який винаймає у будинку її тітки кімнату. Здавалося б, план продуманий до найменших деталей, проте раптово ситуація обертається не на користь молодих людей, і з цього моменту Оділль доведеться справлятися з наслідками свого вчинку. 

Неймовірна акторська гра Анни Каріна та майстерність створення кіно Жана-Люка Ґодара зробили фільм одним із найяскравіших представників “французької нової хвилі”. Великим шанувальником кінострічки є Квентін Тарантіно, і саме на честь неї він назвав власну продюсерську компанію A Band Apart.

“Рятуй хто може (своє життя)” (1980)

Фільм “Рятуй хто може (своє життя)” є копродукцією Франції, Австрії, Німеччини та Швейцарії. Він має досить незвичну композицію: спочатку представлено пролог під назвою “Життя”, далі йдуть три фрагменти: “Уява”, “Страх” і “Торгівля”, і наприкінці — епілог “Музика”. 

Сюжет обертається навколо молодого кінорежисера Поля Ґодара та його дружини Деніз Рімбо. П’ять фрагментів фільму розповідають про різні ситуації з життя героїв: розлучення, заборону Деніз у спілкуванні Поля з донькою, знайомство чоловіка з повією Ізабель та історію останньої. 

Головні ролі в фільмі зіграли один із найпопулярніших співаків у франкомовному світі Жак Дютрон і чотириразова лауреатка французької премії “Сезар” Наталі Бей. Кінострічка була номінована на премії Каннського міжнародного кінофестивалю, Національної спілки кінокритиків США і “Сезар”. 

“Прощавай, мово” (2014)

Стрічка Жана-Люка Ґодара “Прощавай, мово” є експериментальною, і вона помітно відрізняється за зйомкою від інших кінокартин режисера, адже тут він спробував застосувати абсолютно нові прийоми, наприклад “роздільний знімок” і 3D-зображення подвійної експозиції. 

У фільмі показана історія двох зовсім різних людей: філософа-одинака та дівчини-студентки. Здавалося б, вони настільки несхожі між собою, що жоден зв’язок їх не зможе поєднати. Проте провідником, який зблизить пару, постає вірний собака, який є свідком усього, що відбувається в житті обох героїв. Саме він стане тим, хто зміцнить зв’язок між ними і відновить їхні почуття.

У кінострічці присутні цитати й посилання на наукові та філософські роботи різних видатних особистостей, зокрема Мері Шеллі й Жака Елюля.  Прем’єра фільму відбулася на Каннському кінофестивалі 2014 року, де він отримав приз журі. 

Важливість спадщини Жана-Люка Ґодара для сучасності навіть важко осягнути. Режисер приніс у цю індустрію величезну кількість новаторських методів і прийомів, і через це він назавжди увійшов до історії світового кінематографа. 

Читайте також: Бред Пітт і Марго Роббі на перших світлинах фільму "Вавилон"

ПОДЕЛИТЬСЯ
ВЕЩЬ ДНЯ
02.12.2022
Ruslan Baginskiy
"The hat". Crystal Edition
На сайте доступны аудиозаписи статей, подкасты и рекомендации стилистов в аудио-формате. Такие материалы отмечены соответствующим знаком(слева).