За всю історію Нобелівської премії нагороду отримали 900 людей. І лише 52 з них — жінки. Жінок більшає на керівних посадах великих компаній, у Конгресі США та в списку лауреатів Нобелівської премії. Ще минулого року володарями всіх нагород, за винятком премії миру (її розділили понад 100 організацій), стали чоловіки. А вже цього року Нобелівку отримали, зокрема, і три жiнки — за виключні досягнення в галузях фізики, хімії та миру. Разом із Nobilitet ми спробували розібратися, як так сталося і що з цим робити.
Двічі — збіг, тричі — тенденція
Незважаючи на те, що з часом кількість номінантів і лауреатів збільшувалася, гендерний розрив залишався. 52 жінки з 900 переможців — це лише близько 6 %. Такий розрив частково пояснюється історією та інституційними упередженнями щодо жінок у науці, які формувалися століттями. Лондонський університет став першим у світі університетом, де жінок допустили до загальних іспитів. І це сталося лише 1868 року. А ще якихось п’ятдесят років тому віце-спікер парламента Німеччини Ріхард Егер обіцяв виганяти із зали депутаток, котрі прийдуть на засідання у брюках.
До цієї осені жінок не відзначали вже кілька років. Востаннє у 2015 році премію з літератури отримала українка за походженням Світлана Алексієвич. Того ж року нагородили й китаянку Юю Ту за відкриття нових шляхів лікування малярії.
Куратори Нобелівського музею розповіли, що жодного разу не було виявлено, щоб жінка не була номінована або не отримала нагороду лише через біологічну стать. Більше того, представники музею запевняють, що Нобелівський комітет свого часу навіть поступився правилами, заради того, щоб Марія Кюрі стала першою лауреаткою і змогла розділити нагороду з фізики в 1903 році.
Nobel so male
На тлі руху за права жінок, минулого року розгорнулася дискусія через відсутність гендерного балансу премії. Ще не забувся хештег Oscar so white, як у світі науки почали говорити про Nobel so male. Тоді секретар Королівської шведської академії наук Горан Ханссон спробував пояснити цей дисбаланс: "Частково так виходить тому, що нам доводиться чекати, поки те чи інше відкриття буде перевірене й підтверджене. А 20-30 років тому серед вчених було менше жінок. Але я не впевнений, що це вичерпне пояснення". Він також наголосив, що комітети приділятимуть більше уваги гендерному, етнічному та географічному різноманіттю. На думку Ханссона, за п’ять-десять років розподіл буде зовсім іншим.
Вже рік потому слова науковця справдилися. Це нова тенденція чи збіг, розказала популяризаторка науки та співзасновниця Nobilitet Валерія Лошманова.
"Активно стежу за премією два роки — з моменту народження ідеї нашого проекту. Питання гендеру, якщо чесно, завжди сприймала трохи надуманим, тому що сама ніколи не стикалася з дискримінацією за гендерною ознакою. Ну і в комунікаціях — а це моя основна сфера діяльності — скоріше можна говорити про те, що потрібна квота на чоловіків у колективах :) Однак за останні кілька років зрозуміла, що таки ні: в певних професійних колах існує реальна проблема. Тому мене тішить, що цього року стала помітнішою тенденція до рівності. Наявність будь-якої квоти (за гендером, расою чи віком) вважаю неправильною. Такі обмеження стримують розвиток будь-якого проекту і ставлять під сумнів його адекватність. Так, раніше жінки мали відчутно менший доступ до освіти і ще значно рідше йшли у велику науку. Думаю, баланс вирівняється із часом, а не із квотами. Це питання десяти, максимум двадцяти років".
Дівчата не люблять математику?
Поглянувши на цифри, можна побачити, що галузі діляться на традиційно більш “жіночі” та “чоловічі”. Жінки 17 разів отримували Нобелівську премію миру й 14 разів — літературну премію (яку, до речі, цього року не вручали). А от в економіці, на думку Нобелівського комітету, жінки відзначилися лише один раз. У 2009, через понад сто років із заснування премії, Елінор Остром отримала нагороду за дослідження у сфері економічної організації. Про "найжіночішу" премію і сексизм в українських реаліях ми запитали в правозахисниці Олександри Романцової.
"Сексизму, ейджизму, традиціоналізму та інших форм дискримінації в українському суспільстві, на жаль, хоч греблю гати. І багато хто щиро не розуміють, в чому проблема: вони ж просто жартують, очікують від жінок шаблонної поведінки і поважної підпорядкованої позиції від людини молодшої за себе. Я змінила кілька сфер роботи в своєму житті: формальну освіту на неформальну, а бізнес на громадську діяльність, і ці явища траплялися мені усюди. Саме тому, що багато хто не розуміє природи поняття прав людини, вони не розуміють, що ними володіють і вони самі, і люди, що їх оточують. І тільки зіткнувшись з тим, що їх права порушені або обмежені, люди раптом відчувають, що до цього вони у них були. В Україні "правозахисник" — це дуже незрозуміле слово. Люди не знають, що це за професія і в чому її цінність. Мені часто простіше зустрітися з французьким депутатом або німецьким міністром, наприклад, ніж з українськими "слугами народу". Щодо мене, то я б Нобеля хотіла. Але важко оцінювати свою діяльність у світовому масштабі. :) І взагалі-то, хотіла б премію з фізики".
Проте цього року жінок нагородили у "непритаманних" для них номінаціях: Донну Стрікланд — у галузі фізики та Френсіс Арнольд — хімії.
Чи існує сексизм у сфері точних наук та про що мріють жінки-науковиці, розказала біологиня, співзасновниця Nobilitet Ольга Маслова. "Гендерна конкуренція, ймовірно, є в деяких сферах, але хочеться сподіватися, що з кожним роком ми говоритимемо про це все менше (не тому, що перестанемо обговорювати, а тому, що проблема зникне). У біологічній науці, наприклад, багато жінок. Зокрема, на керівних посадах. Деякі форми мізогінії іноді траплялися, але проблема була виключно в індивідуальних особливостях учасників комунікацій, а не в середовищі як такому. Мрії відрізняються взагалі в усіх і, як на мене, не прив'язані ані до статі, ані до професії або освіти. Якщо говорити не про поставлені цілі чи якісь надто особисті моменти, то, можливо, моєю мрією можна назвати підвищення загального рівня критичного мислення і базових знань біології в країні".
Лауреатів Нобелівської премії цього року визначено, а церемонія вручення відбудеться вже 10 грудня. Чому цього року ніхто не отримав премію з літератури і чому запобігання сексуальному насильству під час війни — це важливо, українські науковці та прогресивні освітяни розкажуть 8 грудня на пре-паті Nobilitet.
Читайте также: Що таке булінг і як з ним боротися