20 вересня своє 90-річчя відзначає Софі Лорен — чарівлива ікона кінематографа й італійська легенда. Її дитинство проходило в злиднях і під час Другої світової війни, проте акторка зуміла власноруч прокласти шлях до вершин. Одна з найвпізнаваніших фігур кіно XX століття, вона стала першою, хто отримав «Оскар» за роль іноземною мовою. Її знакова діяльність поширюється й за межі кіно. Вона була названа послом доброї волі ООН, привертаючи увагу до важкого становища біженців, і брала участь у підтримці численних благодійних ініціатив.
З нагоди дня народження Софі Лорен L’Officiel Online згадає її 10 проникливих цитат — про красу, кохання й помилки.
- Секс-символом треба народитися. Ним не стають. Якщо ти народився з цим, ти будеш ним, навіть коли тобі буде 100 років.
- Є джерело молодості: це ваш розум, ваші таланти, творчість, що ви приносите у своє життя й життя людей, яких ви любите. Коли ви навчитеся користуватися цим джерелом, ви по-справжньому переможете вік.
- Жіноча сукня має бути як огорожа з колючого дроту: служити своєму призначенню, не загороджуючи огляд.
- Моя філософія полягає в тому, що краще досліджувати життя й робити помилки, аніж перестраховуватися та не досліджувати взагалі.
- Ніщо не робить жінку красивішою, аніж віра в те, що вона красива.
- Я ніколи не намагалася блокувати спогади про минуле, навіть якщо деякі з них болючі. Я не розумію людей, які ховаються від свого минулого. Все, що ти пережив, допомагає тобі стати тим, ким ти є зараз.
- Секс без кохання — це просто безглуздо. Секс слідує за коханням, він ніколи не передує йому.
- За туалетним столиком кожна жінка має шанс стати художницею, а мистецтво, як казав Арістотель, «завершує те, що природа залишила незавершеним».
- Помилки — це частина плати, яку ми платимо за повноцінне життя.
- Ви всі повинні десь у глибині душі вірити, що маєте особливу красу, яка не схожа на жодну іншу, і яка є настільки цінною, що ви не повинні від неї відмовлятися. Безумовно, ви повинні навчитися її плекати.
Читайте також: Шокувальне! Сукня з «плоттю» і пухнаста тарілка: як Ельза Скіапареллі надихала митців та навпаки