Для Катерини Вейпан модні тренди діляться не лише на сезони. Її стиль вибудовується з розуміння цінності та історії речей. Власне, цей особливий підхід до моди й став причиною створення проєкту Kira Vinage. Катерина з дитинства споглядала за прекрасним — на це вплинув її батько-колекціонер, а згодом — і робота в картинній галереї. Захоплення унікальними речима переросло у власну справу, яка поєднує історію моди з глибоким розумінням сучасного споживача вінтажу. Ми поговорили з Катериною про естетику, інвестиційну привабливість вінтажу, основи, які ведуть до унікальних знахідок, а також про нові ролі, які вона відкриває для себе сьогодні.
Як зародився ваш інтерес до вінтажу? Чи пам’ятаєте момент, коли захоплення переросло в покликання?
Напевно, усе почалося з того, що в мене, в принципі, батько є колекціонером. І все моє життя, так або інакше, мене супроводжували вінтаж, антикваріат, тема колекціонування. З 19-ти років я працювала в досить відомій картинній галереї у своїх родичів, де я почала роботу менеджером. Навкруги був живопис та антикваріат. І всюди були колекціонери. Тобто, це оточувало мене все життя. Це було дуже природньо й просто для мене. Я наче не розуміла, як може бути інакше. Це як частина життя.
Але цікавість інтелектуальною та вінтажною модою, її історією почалася трішки, мабуть, пізніше, коли в мене виник особливий потяг. Я почала з того, що купляла вінтаж для себе. Спочатку це були секонд-хенди, потім, коли я могла собі щось дозволити, більш якісні та рідкісні речі, щось привозила з-за кордону, наприклад, хустинки. Мені були дуже цікаві завжди хустинки: спочатку Hermès, потім Gucci — я дивилась на них, немов на картини. Їх можна вдягнути на плечі або повісити в рамі на стіну. Мене це дуже захоплювало.
Згодом з’явився проєкт Kira Vintage, також дуже поступово, ніби природньо. Усе почалося з моєї подорожі та життя в Гватемалі, де було дуже багато цінного та рідкісного вінтажу. Мені хотілося все це купувати, але залишати у колекції було б вже занадто. Мій чоловік надихнув мене на створення власної справи — так і стався проєкт Kira Vintage. У тому форматі він існує вже більше шести років.
Ринок вінтажу останніми роками демонструє стрімке зростання. На вашу думку, що саме стало каталізатором цього інтересу?
Мені здається, що люди все більше прагнуть до індивідуальності в цьому стрімкому і бурхливому модному потоці, де індустрія вже перестає бути чимось ексклюзивним, коли люкс частково стає швидкою модою, коли працює не на якість, а кількість і тренди. Водночас ринок вінтажу дозволяє проявити свою індивідуальність. Невід'ємним фактором і інтересом до вінтажу, і як проявом того, що зараз модно бути інтелектуалами, існує така складова, як екологічність. Бо все ж таки — це вторинне споживання. Можете називати це як свідомістю, так і трендом.
Часто вінтаж сприймають як захоплення виключно колекціонерів. Але сьогодні дедалі більше людей обирають його як спосіб вирізнитися. Як ви бачите сучасного поціновувача вінтажу?
Можливо я скажу це крізь призму мого оточення, але мені здається, що вже давно вінтаж не сприймається як виключно захоплення колекціонерів (хоча серед клієнтів Kira Vintage дійсно велика кількість людей, які збирають вінтажну моду, є колекціонерами костюму). Сьогодні це ще й класний тренд, тому якщо описувати портрет споживача, це — людина зі смаком, людина, що має своє бачення, що любить себе проявляти і обирає індивідуальність, цінує її більше за тренди. Вінтаж це не завжди про красиві кліпси чи сумку, хоча так воно теж є. Це частина життя. Це — і про красиву чашку, картину вдома, старовинну книжку. Тому я бачу людей, які люблять вінтаж, вони про інтелігентність, індивідуальність, вишуканість.
Сьогодні вінтаж — не лише про стиль, а й про інвестиції. У які категорії ви радите інвестувати?
Класне питання, дякую вам за нього! Інвестиційній вінтаж — це окрема тема. Тут варто зазначити, звісно, не весь вінтаж навіть під гучними іменами є інвестиційним — це варто відрізняти. Якщо ми говоримо про моду, то інвестиції у сумки — це, звісно, Hermès, це Chanel. Або ж інвестиції у годинники, також вiнтажні, чи у рідкісні прикраси. Якщо ми говоримо про такі значущі інвестиції, можна легко подивитися на ринок і на зміну цін, навіть за останній рік — вони дуже сильно виросли.
Але варто зазначати, що і навіть у вищезазначених брендів не кожна річ є інвестицією. Тут треба розумітися на ринку. Це будуть знакові моделі, речі, які ви могли бачити в рекламних кампаніях чи каталогах, об’єкти колекціонування, створені Габрієль Шанель чи Карлом Лагерфельдом за життя. Те ж саме можна сказати і про сумки Hermès. Не кожна з них також буде інвестицією, якщо ми говоримо про значні коливання цін. Інвестиція – це Birkin або Kelly в класному стані та екзотичній шкірі, це — або дуже класичні кольори, або ж рідкісні.
Якщо ми говоримо про годинники, навіть вінтажні Rolex чи Cartier будуть чудовою інвестицією. Ринок вінтажу настільки зростає і настільки стає цікавий усім, що ціни активно зростають. Сьогодні інвестицією можна назвати навіть ті речі, які ми 5-10 років тому не могли б назвати такими. Вінтажні прикраси чи костюми Saint Laurent, прикраси від Christian Lacroix — ціни стрімко змінюються. Серед іншого — нішеві французькі чи італійські бренди. У цьому треба розбиратися і окремо говорити, але це дуже цікава тема.
Як ви навчилися довіряти собі? Як визначаєте, що річ матиме попит?
Усе це виключно досвід. Тут просто довіри собі недостатньо. У мене є досвід, знання, знання ринку вінтажу, не тільки українського, а світового. Я відслідковую, що відбувається в Європі, світі. Також допомагає розуміння модних трендів. Є великі гравці і на ринку вінтажу, і на ринку інтелектуальної моди, попит на якісь речі. І треба підкріплювати інтерес людей, підігрівати до певних речей – це також можна контролювати. Це все ринок і бізнес, все досить просто, але якщо в тебе є гарна база знань.
Які найексклюзивніші предмети ви знаходили для себе чи своїх клієнтів?
За роки роботи з вінтажем й антикваріатом усього було так багато, що якщо перелічувати, не вистачить ніяких інтерв’ю! Почнемо з того, що серед наших клієнтів є досить багато колекціонерів. Є люди, для яких ми збираємо колекції, у них побудована певна колекційна лінія . Для них ми збираємо, наприклад, костюми, прикраси, аксесуари Saint Laurent певного періоду. Це дуже цікаво, адже ми знаходимо речі з дуже серйозним провенансом: речі, які дарував Сен-Лоран особисто, або предмети, яких немає навіть у музеї Saint Laurent, які є прототипами прикрас або аксесуарів. Також речі, в яких виходили на подіум.
Ми знаходимо ці речі в каталогах, купуємо в людей, які довгі роки працювали в модному Дому, тощо. Мені здається, у вінтажних предметів, окрім їх модної цінності, є ще й історія — кому належала ця річ, можливо, відомій людині чи колекціонеру. Так, нещодавно ми викупили частину прикрас, які продавала родина Робера Гуссенса, або Мосьє Біжу, найвідомішого ювеліра XX століття, який працював із Габріель Шанель, Івом Сен-Лораном, Крістіаном Діором, Крістобалем Баленсіагою та іншими. Це завжди цікаво.
Чи є в вашій колекції щось, що спершу мало йти на продаж? Як ви розлучаєтесь з предметами, які особливо западають у душу?
Я з ними не розлучаюся! Давайте з останнього. Викупивши архіви Робера Гуссенса у його сім'ї, це, до речі, було декілька тижнів назад, ми вже відзняли кулон і кольє, які майстерня ювеліра створювала для бренду Chanel із серії «Амулети-талісмани». Вона була натхнена античними фігурами, постатями та рослинами, що дуже зацікавлювало Габріель. І ось ми вже відзняли прикрасу на Лазурному узбережжі, вийшло дуже красиво. Коли ж я вирішила виставляти її на продаж, я зрозуміла, що не хочу віддавати. Хочу, щоб вона стала частиною мого життя, моєї власної колекції. Не знаю, чи назавжди, бо я все ж таки продавець і маю бути готова розлучатися. Крізь нас проходить дуже велика кількість речей, але на даний момент я відчула, що не хочу віддавати це кольє нікому і лишила його собі.
Можемо припустити, що в вашій професії важливе везіння? Ви відчували колись, що речі обирають вас самі?
Везіння, звісно, важливе, але воно має бути переплетене зі знаннями. Бо ти можеш інколи побачити просто речі, наприклад, на аукціоні чи зачинених торгах. Там ти зможеш побачити, умовно, колекцію речей Saint Laurent або ж предмети Chanel. Якщо ви ведете комунікацію з аукціонерами чи власниками Будинку, вони зможуть розповісти деталі про архіви чи попердніх власників. Ти розумієш провенанс цих речей. І, звісно, це буде дуже цікаво. І сказати, що речі обирають вас самі, я не думаю. Все ж таки, я думаю, що я вмію обирати і трішки маю смак. Але якщо везіння поєднане зі знаннями і досвідом, от ось у це я дуже сильно вірю.
Які недоліки лише прикрашають вінтаж, на вашу думку?
Ви знаєте, мені дуже дивно, коли про вінтаж пишуть «стан нової речі». Це, до речі, на пострадянському просторі, у Європі чи США цього не вказують. Це дивно зазначати, якщо умовно річ має вік 40-50-60 років, її носили, любили, вона жила своє цікаве життя, виходила в світ. Легкі сліди на одязі можна прибрати в хімчистці, а потертості на прикрасах, як на мене, їх взагалі не псують. Я маю вінтажні кліпси Chanel, які ремонтувалась декілька разів. Я розумію, що це може впливати на колекційну цінність, але вінтаж — це про час. Мені здається, що невеличкі сліди часу лише додають шарму предметам. Я так до цього ставлюся.
Чи змінив Париж ваш стиль?
Мені цікаво саме відповісти на це питання для себе. Думаю, він його удосконалив. Мені здається, що я стаю з кожним роком, можливо, це не скромно так говорити, більш вишуканою. Так, він додав мені певної вишуканості. Мені б хотілося так думати. І це не лише про місто. На мій стиль також впливають мої знання: мені цікаво гратися з образами.
Ваша професія зобов’язує знову і знову повертатися в історію моди. Який ваш найлюбленіший період?
Я б могла сказати, що я люблю періоди ар-деко, ар-нуво, але якщо говорити про те, що я ношу, і те, що колекціоную сама, я дуже люблю моду 80-х, початку нульових. Мені одночасно подобаються як образи в стилі Chanel Габріель чи Карла, так і мінімалізм. Тому я так вдягаюся, ношу, додаю, розбавляю свій сучасний гардероб вінтажними деталями з цих періодів.
Наприкінці минулого року ви запустили власний проєкт — освітній серіал від Kira Vintage. Як часто до вас звертаються з запитами на менторство та чи плануєте ви нові проєкти для поціновувачів вінтажу?
Класно, дякую вам за питання. Дійсно, ми зробили проєкт, який, на мою думку, сподобався багатьом. Раніше я читала лекції, вебінари, але мені хотілося чогось більш масштабного і на нашій платформі. До навчання я ставлюся дуже відповідально, тому хотіла дати глядачам те, що б вони могли використовувати й надалі.
Водночас запити на менторство я отримую постійно, наприклад, створювати колаборації, але й допомагати у власних вінтажних проєктах. Сьогодні є декілька платформ (Туреччина, Азія, Брюссель), випущених під кураторством Kira Vintage. Однак мені більше подобається вчити людей любити та розуміти вінтаж. Зараз я готую нову серію проєкту, але через моє положення зйомки відтягуються. Проте очікуйте згодом! Мені здається, вона буде для людей, які хочуть більш глибоко зануритися в тему вінтажу, антикваріату та колекцінування.
Kira Vintage є не лише тими людьми, які продають вінтажну та інтелектуальну моду, але й пропагують її.
Принагідно вітаємо з вагітністю! Поділіться порадами для майбутніх мам, які прагнуть залишатися стильними в цей чутливий період.
Дякую! Ох, скажу вам так, що це, звісно, непросто. Усі дуже по-різному себе почувають в цей період — іноді прекрасно, іноді зі складнощами. До того ж, потрібно не лише бажання наряджатися, але й речі, які на вас досі налазять! Ми чекаємо двійню, тому я маю великий живіт вже з ранніх термінів. Я придбала собі декілька боді, спідниць та штанів на резиночках, які рятують мене влітку. Високі підбори я вже не ношу, але обходжуся й без них. Мене дуже рятує вінтаж! Бо прикраси, хустинки та сумки на мене налазитимуть завжди. Це дозволяє залишатися стильною і помітною, навіть коли ви при надії.