Ім’я Олександра Довженка, мистецького діяча XX століття, залишається одним із найяскравіших в українському кіно. Його ліричні, сповнені символізму фільми поєднували вічні теми й історію та данину нації. Водночас стрічка «Земля», остання в культовій трилогії режисера, визнана однією з найвизначніших у світовому кінематографі. L’Officiel Online розповідає про 3 фільми Олександра Довженка, що має побачити кожен.
«Звенигора» (1927)
«Звенигора» була першою стрічкою в німій трилогії Олександра Довженка. Епічний фільм посідає 19-ту позицію в рейтингу 100 найкращих фільмів в історії українського кіно від Довженко-Центру. Свого часу завдяки цій майстерній роботі Олександра Довженка визнали провідним режисером. Фільм розповідає про сивого діда, що вірить у скіфські скарби Звенигори.
Стрічка охоплює різні частини історії України — від Скіфії, гайдамаччини, Першої світової війни до більшовицької революції. Всі ці епохи об’єднує постать діда, два внуки якого — Тиміш і Павло, — по-різному бачать міфічний скарб та опиняються по різні сторони історії. Попри висвітлення радянських ідеалів, сьогодні фільм переосмислюється як такий, що віддає данину історичній пам’яті українського народу.
«Арсенал» (1929)
«Арсенал», друга стрічка трилогії Олександра Довженка, була відзначена як одна з найкращих стрічок 1929 року за версією авторитетної Національної ради американських кінокритиків. Водночас у рейтингу 100 найкращих фільмів в історії українського кіно від Довженко-Центру вона посіла 27-ме місце. Стрічка змальовує більшовицьке повстання на київському заводі «Арсенал», яке придушила Українська Центральна Рада (УЦР). За своєю формою фільм є одним із найскладнішим у фільмографії Олександра Довженка.
Історію в «Арсеналі» складно трактувати як таку, що підтримує дії однієї зі сторін — УЦР чи більшовиків. Сам же Олександр Довженко у свій час безпосередньо брав участь у придушенні повстання на боці УЦР. Тож після виходу стрічки Олександру Довженка знову звинуватили в націоналізмі.
«Земля» (1930)
«Земля» — це шедевр українського й світового кінематографа, що зрежисував Олександр Довженко. Фільм посідає друге місце в рейтингу 100 найкращих фільмів в історії українського кіно, який склав Довженко-Центр. У 2015 році він увійшов до списку п’ятьох світових кіношедеврів, що виокремила ЮНЕСКО, а 2012-го отримав 171-ше місце в авторитетному переліку найкращих фільмів усіх часів від британського журналу Sight & Sound.
Події цієї поетичної стрічки розгортаються в українському селі. Це драматична історія про колективізацію наприкінці 20-х років XX століття, опір їй, ліричне трактування життя та смерті, зв’язок українців із землею. Сповнена символізму стрічка, була віддалена від радянської пропаганди, за що Олександра Довженка звинуватили в прославленні куркульства й натуралізм. Через дев’ять днів радянського прокату була заборонена, проте представлена в Європі, завдяки чому здобула світову славу.
Читайте також: Іван Марчук — нонконформіст, засновник унікальної техніки «пльонтанізм» та найдорожчий український художник