«L’Officiel Україна» розпочинає літо з digital-обкладинки, героєм якої став Макс Барських. Сьогодні співак презентує свій новий англомовний трек: Sound of Bloom ввійшов до майбутньої платівки музиканта, сповненої аудіовізуальних експериментів. До прем’єри синглу спеціально для «L’Officiel Україна» Макс Барських примірив серію літніх образів у стилі cowboy core, поділився подробицями створення англомовного альбому в реальному часі та роботою своєї творчої лабораторії, а також розповів про теплі літні спогади, які повертають у дитинство.
Вітаємо з прем’єрою нового англомовного синглу! Про що для вас Sound of Bloom?
Для мене Sound of Bloom — це хвиля, яка накриває тебе посеред літа. Це тепло сонця на шкірі, коли не треба слів. Це стан, коли емоції вибухають всередині, але водночас ти відчуваєш спокій. Це про розчинення в іншій людині, коли ти перестаєш відокремлювати себе від почуттів. Це сповідь — чесна, відкрита, інтимна. Я створював цю пісню з бажанням упіймати той самий момент, коли починається літо не лише в календарі, а й у серці. Хотілося відтворити звук цього стану — тому і назва: Sound of Bloom. Це про емоційне пробудження, про перший світанок, коли ти вже не просто існуєш, а справді живеш. Коли прокидаєшся з усмішкою, бо відчуваєш любов та присутність. Для мене це саундтрек до мого внутрішнього літа.
Українська публіка обожнює ваші танцювальні гіти. Новий трек створювався в жані афрохаус, чому ви обрали саме такий стиль?
Мені подобається афро хаус і афробіт. Останнім часом у моєму плейлисті багато саме таких треків. Для мене ця музика асоціюється з літом, з внутрішньою свободою. Я часто займаюся в залі під такі ритми — вони заряджають, дають енергію рухатись. Є щось особливе в поєднанні ніжного фортепіано з африканськими ритмами. Ніби контраст, але насправді — гармонія. Така музика водночас дає драйв, змушує рухатись, але й дивним чином заспокоює. Ти відчуваєш себе розслабленим, вільним. І саме в цьому, як на мене, — її справжня магія. Вона дарує енергію і легку, дуже живу ейфорію.
Як створюється ваш новий альбом? Як ви наважилися на аудіовізуальні експерименти?
Насправді я завжди був експериментатором у музиці. Можливо, не всі це знають, і не всі треки я випускав — багато з них залишались «у шухляді». Але найменше мені хочеться загрузнути в зоні комфорту й дійти до тієї межі, коли створення музики втратить свою магію.
Я люблю дивувати самого себе. Шукати щось нове, ставити задачі, які спочатку здаються надто складними. Мені цікаво відкривати в собі нові грані. І, на щастя, я — меломан: люблю музику у всіх її проявах, в найрізноманітніших жанрах і настроях.
Цей альбом — це експеримент. Це спроба змішати стилі, емоції, культури. Хтось, можливо, скаже, що це калейдоскоп звучань, але для мене — це справжній пошук. Пошук себе нового. Пошук того, ким я є сьогодні.
У чому було головне натхнення Stomach Butterfly?
Я великий шанувальник гуртів The XX, Cigarettes After Sex, Lana Del Rey — усієї цієї ніжної, чуттєвої музики, яка проникає просто в серце. Я слухаю її, коли перебуваю в романтичному настрої або коли мені потрібен момент тиші, спокою, внутрішнього занурення. Одного дня, коли я занурився в ці звуки, в мене з’явилося бажання кинути собі виклик: а що, якщо спробувати створити трек, який подарує таке саме відчуття, яке я сам відчуваю, слухаючи цю музику? Це була не просто спроба наслідувати, а радше спроба передати той самий стан — теплий, крихкий, майже прозорий. Так народилась Stomach Butterfly. Як інтимна емоція, яку ти не можеш пояснити словами — тільки музикою.
Разом з дебютним синглом ви представили колаборацію з психологинею та засновницею додатку SOPHY Софією Плахідзе. Розкажіть більше про ваш спільний проєкт.
Разом із дебютним синглом ми представили спільний проєкт із відомою українською психологинею та засновницею прогресивного застосунку SOPHY Софією Пхаладзе. Ця колаборація стала логічним продовженням нашого прагнення привернути увагу до теми ментального здоров’я, особливо в умовах війни.
Перед виходом пісні ми запустили серію з п’яти відеороликів, що стали частиною соціального аудіовізуального експерименту. Вони не лише розкривають емоційний зміст треку, а й порушують важливі теми — ізоляцію, втрати, травматичний досвід і, водночас, пошук довіри та сили в собі. Саме про це говорить наша відеоробота Stomach Butterfly — це подорож від внутрішньої замкненості до відкритості та близькості. Це мистецтво, що може зцілювати.
У межах релізу ми також запустили безкоштовну категорію в застосунку SOPHY під назвою «Разом ми сильні». Вона доступна всім українцям, незалежно від того, де вони перебувають, і містить медитації та психотерапевтичні практики для подолання тривожності, опрацювання емоцій і травм, пов’язаних із війною.
Мене надихають наші люди. Українці вражають своєю здатністю жити, кохати, розвиватися попри постійні виклики. Через музику й співпрацю з Софією ми хотіли передати цю силу світові, нагадати: ми не зламались. Ми продовжуємо відчувати, довіряти, бути собою.
Маємо припустити, що ви – затятий перфекціоніст. Як ви відчуваєте, коли музика «готова» до релізу?
О так, перфекціонізм — це і моя суперсила, і водночас моя найтонша пастка. З одного боку, я розумію, що часом треба вміти відпускати. Але з іншого — я фізично не можу випустити трек, якщо внутрішньо не відчуваю, що він «дихає» від початку й до кінця. Я натискаю «play», і музика має вести мене крізь себе. Вона має викликати емоції, занурювати, тримати за руку й не відпускати. Поки цього не стається — пісня для мене ще не готова. На етапі створення я вже чую трек в голові — таким, яким він має стати. І тоді починається головне завдання — відтворити цей образ, який існує в уяві. Особливо складно буває на етапі зведення: коли хочеться, щоб кожен звук стояв точно на своєму місці, щоб частоти не боролися між собою, а звучали як єдине тіло. Іноді цей процес займає багато часу. А іноді — відбувається блискавично, майже як осяяння. Але саме в цьому, як на мене, і є справжня магія музики: коли технічна робота зустрічається з натхненням. Коли з хаосу народжується гармонія. І поки я цього не відчую — я не зможу натиснути «опублікувати».
Привідкриєте завісу, чого очікувати від майбутнього альбому?
Альбом створюється в реальному часі. У мене є дві наступні пісні, які вже готові, але все інше, що мало б увійти до релізу, я поки відклав. Просто тому, що сьогодні вони перестали відгукуватися в мені так, як раніше. Мені хочеться випускати тільки ту музику, яка щиро резонує з моїм станом тут і зараз. Тому альбом — це не заздалегідь спланований проєкт, а живий процес. Він змінюється разом зі мною. Наступна пісня також вийде цього літа — і вона буде в стилі афробіту. Тепла, емоційна, з енергією сонця й руху. Мені самому цікаво, як на неї відреагують слухачі, бо кожен наступний реліз — це ніби новий крок у невідоме. І це мене надзвичайно надихає. Можливо, саме тому цей альбом вийде настільки різним — бо він про мої стани, а не про формати. Це буде подорож — і я запрошую слухача пройти її разом зі мною
Повернемося до нашої digital-обкладинки. У новому зніманні ви з’являєтеся в яскравих літніх образах, які дещо нагадують cowboy core. Чи близький вам цей стиль у реальному житті?
Коли йдеться про створення нових образів і візуальних рішень, ми з Аланом завжди любимо вигадувати щось свіже, неочікуване. Я довіряю йому і його смаку — між нами завжди є творча синергія. Зараз тільки почалося справжнє літо. Весна цього року була досить прохолодною, тому нам захотілося яскравих барв, тепла, відкритого настрою. І ця ідея з cowboy core виникла абсолютно органічно — як гра з відчуттям літа, свободи, природи. До речі, мені справді близька ця естетика — вона дуже жива, відверта, природна. В ній є щось первісне, але водночас — дуже стильне. Ну і, як на мене, мені пасують капелюхи :)
Чи є у вас яскравий дитячий спогад, пов’язаний з літом?
Так, є один спогад, який завжди повертається до мене. Це літо, коли батьки вперше — і, до речі, востаннє — відправили мене до літнього табору. Тоді мені все здавалося новим, незвіданим. Це було незабутнє літо: перші нічні дискотеки під зорями, безтурботні дні біля моря, відчуття свободи й повного занурення в дитинство. І, звісно, перша закоханість — та, про яку нікому не розповідаєш, але яка живе десь у серці назавжди. Можливо, саме через це я так люблю літо. Воно завжди нагадує мені про той стан — коли все тільки починається, і здається, що попереду ціле життя.
Яке ваше ідеальне літо в місті?
Ідеальне літо для мене — це завжди прибережні міста. Якщо говорити про Україну, то, мабуть, це Одеса. Атмосфера там особлива: поєднання шумних ресторанів, нічного життя, прогулянок босоніж по піску, випадкових розмов і теплих зустрічей на заході сонця. Але якщо я проводжу літо в Києві — у цього міста своя магія. Це вечори на терасах, виходи з друзями, кав’ярні, поїздки за місто — просто сісти в авто й поїхати без чіткого плану. Це про стан, коли день довгий, а ніч — щира. Моє ідеальне літо — не обов’язково про відпочинок, це про баланс. Про моменти, коли ти відчуваєш себе живим. І коли навколо тебе правильні люди.
Director: Alan Badoev / @alanbadoev
Photographer: Sasha Mazur @mazur_sasha
Producer: Valery Skachek / @valeryskachek
Art department: Gala Venglovska / @gala_arx
Style: Viktoria Filipova / @filipovaviktoria
Make-up artist: Julia Schelkonogova/@schelkonogova
Hair stylist: Julia Stets / @stetsjulia
Gaffer: Denis Belikov @realdenbelikov Dmitry Povolotsky @povolotsky
Retouch: Ari Glam @ari_glamy
Studio: @ind.pool.studio
Backstage: Yana Mazana / @ianamazana
Stepan Bergeu / @stepanbergeu
Brands: @ruslаnbaginskiy_hats @theo.official, @jamemme
Catering: @energy_catering
Special thanks to: @theicon.ua & @spazio.ua @asthik_store
Production: BADOEVTEAM Production / @badoevteam_official2025