З 24 до 30 вересня в київському кінотеатрі «Жовтень» пройде 11-й фестиваль «Лінія іспанського кіно», який відкриє нова робота двічі оскароносного майстра «Гірке Різдво».
Стрічка потрапила до основного конкурсу Каннського кінофестивалю 2026 року вже після успішного прокату в Іспанії, де зібрала близько 3 мільйонів доларів і обігнала за зборами попередні картини режисера «Кімната по сусідству» та «Паралельні матері». У Каннах фільм відзначили Призом за найкращий саундтрек, який створив постійний соратник Альмодовара, чотириразовий номінант на «Оскар» Альберто Іґлесіас. «Гірке Різдво» сприймається як відверта саморефлексія митця. Його герой-сценарист бере матеріал для нового сценарію з власного життя та історій людей поруч із ним – від смерті матері до роману знайомої з пожежником, який підробляє стриптизером.
У цій картині Альмодовар вкотре збирає разом і давніх акторок-муз, і нові обличчя іспанського кінематографа.
Перші музи: Кармен Маура та Маріса Паредес
Формування естетики Альмодовара збіглося з бурхливим розквітом Мовіда мадріленья (La Movida Madrileña) – контркультурного руху післяфранкістської Іспанії, що прагнув абсолютної свободи вираження та розриву з давніми табу. Головним обличчям цього періоду для режисера стала Кармен Маура.
У культовій комедії «Жінки на межі нервового зриву» Маура зіграла жінку, чий світ руйнується через розрив із коханим, але вона все одно збирає себе до купи і втримує контроль над ситуацією. Її вибухова експресія, природний гумор і здатність грати на межі фарсу та справжнього драматизму сформували перший канон альмодоварівської героїні – вразливої, але неймовірно життєстійкої.
Згодом цей спектр розширила Маріса Паредес. У стрічці «Квітка моєї таємниці» вона втілила образ письменниці, яка ховається під чоловічим псевдонімом і переживає важкий особистий злам. Паредес принесла в кадр стриману аристократичність та зовсім іншу, трагічну глибину.
Окреме місце у візуальному світі режисера посіла Россі де Пальма. Її нестандартна зовнішність і сильна екранна присутність зробили де Пальму однією з найбільш упізнаваних акторок у фільмах режисера. Альмодовар охоче використовував її незвичну зовнішність, граючи з традиційними уявленнями про екранну красу.
