Практичний посібник: Як перестати боятися і почати сортувати сміття

ПОДЕЛИТЬСЯ
Від теорії до практики
ПОДЕЛИТЬСЯ

Сортування сміття — це необхідно, екологічно, а у західних країнах ще й обов'язково. Хоч в Україні і немає централізованої системи, в містах працює чимало центрів, які збирають упаковки на переробку. А значить, починати сортувати власні відходи можна хоч завтра! Чи сьогодні. Щоб не наробити помилок і не страждати від невизначеності “мити чи не мити пляшки“, ми поговорили із засновницею проекту "Україна без сміття" Євгенією Аратовською, яка розповіла, з чого варто починати.

Сортування сміття — розумний спосіб поводження з відходами. Адже в побутовому смітті дуже багато цінних і небезпечних матеріалів. Якщо ми його не розділяємо, то воно все перемішується і коли люди вручну його сортують, то контактують з шкідливими сполуками, розбитим склом та іншими об'єктами які можуть завдавати шкоду здоров'ю. Тому варто розділяти сміття ще на етапі його утворення, щоб задавати цінні матеріали, а небезпечні вилучити і передати на утилізацію. В результаті нам залишиться мати справу лише з органікою.

Зазвичай сміття їде на звалище, де з ним можна робити все, що завгодно, то ж навколо діють нелегальні сортувальники, які розсортовують його вручну, після чого несуть його на пресування та переробку. Зрозуміло, що це дуже небезпечно для життя і люди там довго не живуть.

Що потрібно робити, якщо ви хочете почати сортувати сміття:

По-перше, варто знати, куди ви це будете нести. Якщо у вашому місті немає інфраструктури для сортування, то вся ваша робота є марною. У такому випадку варто тиснути на місцеву владу, щоб вона поставила баки для сортування сміття. Аргументувати це можна законом, який у нас діє.

Наступний крок – завести собі друге відро або коробку. Туди потрібно збирати все чисте і виготовлене з чотирьох матеріалів: папір, скло, метал і полімер (будь-який). Ваше завдання визначити з чого зроблена упаковка, помити її, витрусити залишки їжі і покласти у цю другу коробку. Потрібно зауважувати, чи не зіпсувався матеріал від контакту з їжею. Наприклад, папір, який контактував з їжею не можна переробляти.

Коробок з піцою це теж стосується. За кордоном їх не переробляють, але у нас, якщо дно коробки було захищене фольгою і не забруднилося, його можна здати, а верхню частину викинути.

Пластикові упаковки можна мити, їх приймають. А от ПЕТ пластик не приймають — його треба навчитися відрізняти за маркуванням (цифра 1 в трикутнику). Наприклад, ПЕТ пляшка, яка контактує з олією, змінює свої властивості і коштує менше, ніж пляшка з-під води, 2 гривні за кілограм проти 11 гривень. Все тому, що з такого пластику вже не виготовиш продукти хорошої якості.

Загалом, мити потрібно те, що може запліснявіти. Це молочна продукція, консерви — після газованих напоїв, алкоголю, додатково мити упаковку не потрібно.


Далі — не викидати небезпечні відходи і збирати їх окремо. З їх здачею в Україні великі проблеми — у нас ніде не переробляють батарейки, їх лише збирають на зберігання. На сайті мінприроди можна знайти перелік компаній, які утилізують небезпечні відходи, але за це потрібно буде заплатити. МНС, на жаль, безвідповідально ставиться до цієї задачі і скоріше за все просто викинуть відходи у смітник.

Четвертий крок — взяти зібрану сировину і принести її у пункт прийому. Там може виявитися, що у вас приймуть не все, що ви принесли. У такому випадку запам'ятайте, що у вас не прийняли і просто не купуйте. Єдиний вихід — банити виробників, які використовують такі упаковки. Наприклад, гнучкі упаковки, які ніде у світі не переробляються. Ще не переробляються упаковки зі сріблястим напиленням від морозива та печива, деякі магазинні судочки для м'яса. У нас на сайті є перелік упаковок, які не приймаються до переробки.

 

Упаковки комбінованого типу, які виготовлені з паперу, поліалюмінію, пластикової плівки і кришки. У деяких місцях (наприклад у Києві, Харкові і Броварах) приймають такі упаковки, десь ні. Все через невигідність — тонна тетрапаку коштує 2-2,5 тисячі гривень. Порівняйте з ПЕТ пляшками, які коштують 11 тисяч гривень.

Обгортки з пластикових пляшок не потрібно знімати, вони переробляються усі разом — пляшка, обгортка і кришечка.

Гігієнічні засоби ні в якому разі не можна викидати у органічне сміття — це все пластик і він дуже шкідливий. Він ніде не переробляється і лише в деяких країнах цим займаються, щоправда це дуже дорого. На спеціальних заводах такі товари стравлюються бактеріями і з залишку виробляється гнучка покрівля. Але такі методи були розроблені якраз тому, що держава передбачає відповідальність за виготовлення товарів, які не переробляються. Якби компанія не змогла довести, що її продукція переробляється, то на неї чекають великі податки. Саме тому наявність законодавства у цій галузі підштовхує розвиток стартапів, що займаються новими методами утилізації.

Десь місяць-два після початку сортування буде складно. Потрібно себе налаштувати на те, що перші кілька місяців ви навчаєтесь, адже за кордоном люди навчаються цьому з дитинства. Потім це поступово стає природнім, тому потрібно дати собі час, щоб звикнути до цього. Здаючи упаковки в центрах сортування, потрібно запам’ятовувати, що не приймають і не купувати це наступного разу в супермаркеті. Інакше ніяк.

За кордоном по різному вчать дітей працювати з сортуванням відходів. У Франції багато жаліються, що навчання недостатньо, у Японії та Польщі навпаки, є дуже хороші програми. Зазвичай це робота громадських організацій чи муніципалітету — вони приходять у садочки і школи, де за допомогою ігрових вправ вчать дітей правильному поводженню зі сміттям. Ми зараз разом з Coca-Cola розроблюємо навчальний матеріал, який викладемо безкоштовно на сайт. Звідти можна буде безкоштовно завантажити потрібну інформацію і додатки, щоб працювати з дітьми.

Читайте також: Що таке булінг і як з ним боротися

ПОДЕЛИТЬСЯ
На сайте доступны аудиозаписи статей, подкасты и рекомендации стилистов в аудио-формате. Такие материалы отмечены соответствующим знаком(слева).