З 10 травня по 23 листопада у Венеції проходитиме 19-та Міжнародна архітектурна виставка. Цьогоріч Україну на ній представляє проєкт DAKH (ДАХ): Vernacular Hardcore. Експозиція в Українському павільйоні досліджує перетин традиційних методів будівництва та імпровізованого спорудження під час війни.
ШІ-аватар, атлас, над яким працювали три покоління жінок-архітекторок та інсталяція «Купол дронів» — нижче розповідаємо про Україну на Міжнародній архітектурній виставці у Венеції.
Цього року команда Українському павільйону звернулася до даху — базового елементу архітектури, що слугує укриттям від негоди й надійно оберігає ритуали повсякденного життя. Зазначається, що «в умовах повномасштабної війни, коли боротьба ведеться також у небі, із застосуванням дронів, безпілотників та ракет, дах стає першою вразливою мішенню для влучання ворожих снарядів».
Проєкт DAKH (ДАХ): Vernacular Hardcore досліджує та зіставляє взаємодією між «вернакулярною спадщиною» традиційного українського сільського житла з «негайним вернакуляром», що виник у процесі самоорганізованої, стихійної відбудови, здійсненої в умовах воєнного часу. «Вернакуляр» позначає повсякденну розмовну мову, характерну певній громаді та місцевості, лексику без словників і граматичної поліції. Він також відсилає до форм будівництва, яке відбувається без контролю професіоналів, — архітектури без архітекторів.
«Слово “хардкор” у назві виставкового проєкту вжито в його оригінальному значенні, що походить з лексики вернакулярного будівництва, та означає різні уламки, брухт, фрагменти цегли, які разом складають основу, фундамент. Виставка апелює до етики та політики відбудови, яка ґрунтується на крихкому, але непохитному “хардкорі” українського (і глобального) спільного, де маніфестуються та проявляються структури турботи, відновлення, солідарності та спротиву», — коментують куратори національного павільйону Богдана Косміна, Міхал Муравськи та Катерина Русецька.
ДАХ наголошує на тому, що процес відновлення завжди починається, хоч небезпека й загроза руйнування залишаються. Він до того ж акцентує: довготривалі стратегії відбудови можуть багато чому навчитися від укорінених знань та досвіду негайного вернакуляру.
«Утім, відновлення та забезпечення тимчасовим притулком є недостатніми. Відбудова не має сенсу без безпеки, а безпеку неможливо здобути без боротьби. Понад десять років українське небо зазнає безперервних атак російської військової машини. Належні та стійкі системи протиповітряної оборони залишаються далекою і, здавалося б, недосяжною метою. У відповідь на це над солом’яними, шиферними, дерев’яними, металевими та бетонними дахами — сільськими та міськими, вернакулярними та індустріальними — українці власноруч збирають величезне, летюче укриття: «дзижчачої» стріхи з дронів», — йдеться в описі проєкту.
Виставка в Українському павільйоні складається з шести елементів. Ключовим є ДАХ, динамічний прообраз вернакулярного українського даху, розроблений архітекторкою та художницею Богданою Косміною. Також представлені вибрані матеріали з архіву «Атласу традиційного українського житла з кінця XIX до середини XX століття», 50-річного монументального дослідження. Над ним працювали три покоління жінок-архітекторок: Тамара, Оксана та Богдана Косміна. Образи з нього безпосередньо вплинули на форму, структуру, матеріальність і дух ДАХу.
Ще один елемент експозиції — це ШІ-аватар архітекторки та етнографки Тамари Косміної (1936–2016). Вона десятиліттями досліджувала народну архітектуру в експедиціях Україною. Інсталяція переосмислює незалежні технології, поєднуючи персоналізований штучний інтелект з культурною спадщиною. Цифровий образ Тамари створювався протягом року роботи з допомогою інструменту Iris.
На виставці до того ж демонструють документацію ландшафтів екстреної вернакулярної архітектури та процесів відновлення покрівель житла у Чернігівській, Київській, Харківській, Сумській і Запорізькій областях. Її провели колективи «Лівий берег» (Ігор Окунєв, Владислав Шарапа, Ксенія Кальмус) та KHARPP (Ада Уордсуорс).
Серед інших елементів виставки — фотографічний проєкт «Місця: Миколаївська область» художниці та письменниці Євгенії Бєлорусець, що досліджує зневоднені війною ландшафти. Він присвячений працівникам Миколаївського водоканалу, які з 2022 року відчайдушно борються за відновлення водопостачання в системах, пошкоджених російськими обстрілами, — критично важливих для одного з найбільших міст України.
Експозиція охоплює і звукову інсталяцію «Купол дронів». Курована Клеменсом Пулом, вона натхненна проєктом «Клин», низовою ініціативою, що займається створенням дронів, яку очолює Ксенія Кальмус.
Проєкт DAKH (ДАХ): Vernacular Hardcore супроводжується публічною програмою Planetary Hardcore, що стартувала 10 травня в Scuola Grande di San Marco у Венеції, і пройде в інших містах України та світу. Він присвячується пам’яті художниці, волонтерки й військової Маргарити Половінко, а також усім, хто віддав життя, захищаючи Україну від російської агресії.
Читайте також: «2000 метрів до Андріївки» та ще 4 фільми про Україну й від українців на Каннському кінофестивалі