27 серпня 1941 року народився метр українського кіно Богдан Ступка. Його талант підкорював мільйони — в Україні та за її межами. За свою кар’єру Богдан Ступка перевтілився у понад 100 театральних ролей і стільки ж – у кіно. Усе своє життя актор ніс любов до сцени та українського глядача, мріючи зробити культуру відомою на весь світ. У день народження Богдана Ступки ми згадуємо 10 видатних цитат, які надихають жити та боротися за свободу.
«Господу Богу все добре вдалося – і народження людини, і юність, і зрілість. А ось старість — ні. Ідеш вулицею, а ноги підкошуються. І думаєш: ще недавно бігав, куди все поділося? Адже в людині тільки тіло старіє, а душа залишається молодою».
- «Я не люблю війну, тому що з дитинства боюся стрільби. Мені було всього три роки, але я добре її пам’ятаю. Пам’ятаю, як німці давали дітям шоколад. Як попереджали: зараз тут почнеться битва, йдіть з будинків. І тепер все життя мене переслідує страх. Цей страх іноді змушував мене битися, йти проти великих людей. Можливо, саме через нього я і пішов у кіно. Адже в кіно ти легко можеш сховатися — це не ти, це завжди хтось інший».
«Український глядач – найкращий глядач у світі, і його вдячність і оплески є кращою нагородою для акторів і меценатів. Ми – громадяни однієї країни, і обов’язок кожного – зберегти її культурне багатство».
- «Я вчу молодих людей, як морально поводитися в житті. Я не вчу їх грати, тому що цього навчити неможливо. Я вчу, як їм бути, працювати, зрештою, жити».
«Якщо повіриш в те, що кожен твій крок на сцені — велике мистецтво, то це вже катастрофа! Тільки сумнів дає прогрес».
- «Я — людина без слабкостей. Курити кинув, поїсти ніколи особливо не любив, п’ю помірно. Одним словом, сала не люблю, горілку не вживаю. Нудно навіть».
«Треба постійно бути закоханим. Не тільки в жінку, не тільки в каштан, не тільки в місто. У все, що є у житті, треба бути закоханим. І треба радіти. Треба навчитися радіти».
- «Усе наше життя — суцільна імпровізація, а значить, все наше життя – це джаз».
«Хай кажуть, що хочуть, а я живу, як живу».
- «Мені всі кажуть: «Богдане, ти збожеволів на своїх українцях». А я ось недавно з’ясував, що сім’я Фрейда була родом з України, з містечка Тисмениця. Поїхав туди. Ось, кажу, Фрейд з ваших місць! А вони без поняття. Сидять всі й норкові шуби шиють».