Як переписати застарілі правила, подолати стереотипи та створити наповнене сенсом життя – пропонуємо дізнатися у тренерки з жіночого лідерства.
Махо Мольфіно – коуч, психологиня, ведуча подкасту the Heroine, вірить, що кожна жінка може досягти великої мети, рухаючись до неї маленькими кроками. Вся її насичена діяльність скерована на те, щоб допомогти іншим підвищити самооцінку та утвердитись у вірі в те, що жінки здатні змінити світ. На основі свого професійного досвіду Мольфіно написала книжку «Покінчи з “хорошою дівчинкою”», видану в Україні Yakaboo Publishing.
В ній авторка виділила п’ять саморуйнівних тенденцій, що зароджуються з міфів, нав’язуваних жінкам змалечку. Як вийти із замкненого кола бажання всім подобатись чи припинити гонитву за тим, щоб відповідати певному образу, попрощатись із патріархальним світом і власноруч будувати свій шлях – цитуємо Махо Мольфіно, щоб знайти відповіді на ці питання.
Про патріархат
Більшість жінок вважає, що патріархат – це щось нав’язане їм ззовні. Проте коли ми живемо в системі, яка нас пригнічує, сама система живе всередині нас. Ми починаємо поглинати її ідеї і часто плутаємо їх із власними думками. Наші внутрішні патріархи почасти керують нашими думками, словами й поведінкою та не дозволяють стати справжніми собою. Патріархат оселився в нас самих і проявляється в нав’язаній ролі хорошої дівчинки, але ми можемо це змінити та поновити свої сили.
Про міфи
Міфи про хорошу дівчинку: правила, досконалість, логіка, гармонія та жертовність… Кожен міф видається унікальним і водночас кожен є цілковито саморуйнівною стратегією для схвалення та виживання в патріархаті. Ці стратегії руйнують вас, бо що старанніше ви змушуєте їх працювати, то сильніше віддаляєтеся від себе, власної ідентичності та самореалізації, тобто від того, чого насправді прагнете. Коли на нас лежить закляття міфів про хорошу дівчинку, ми заперечуємо інші частини себе, які потребують і воліють вираження. Ми нехтуємо своїми справжніми силою та потенціалом.
Про правила
Якщо ви хочете стати могутнішою та самобутньою, то маєте навчитися ставити під сумнів, ламати, згинати й навіть використовувати на свою користь правила та очікування, які існують у тих соціальних системах, культурах і традиціях, де ви народилися. Ви повинні навчитися не відповідати «так» на автоматі. Йдеться про те, щоб повернути свої сили й дослухатися до подорожі своєї унікальної героїні, а не чиєїсь іншої.
Про системи координат
Можливо, ви подумали: «Невже це так погано, що я хочу бути хорошою мамою, чи добре вчитися, чи бути хорошою людиною? Невже нашому суспільству не потрібні хороші мами, учениці та люди?» Так. Безумовно. Але ось у чому питання: 1) ми не визначали самі для себе, що є хорошим для нас, а натомість народилися в системах, які зробили це за нас; 2) ці вимоги бути хорошими тиснуть на нас так, що ми ніколи не почуваємося достатньо хорошими (як побачимо в міфі про досконалість); 3) у нас немає достатньо простору для помилок і недосконалостей, що зрештою призводить до почуття провини й сорому. З цієї причини надзвичайно важливо ставити під сумнів невидимі правила в нашому житті незалежно від того, наскільки хороші наміри передували їх створенню.
Про перфекціонізм
З міфом про досконалість ми охоплені вселенським страхом, який неминуче змушує нас зволікати, ускладнювати, уникати, затримувати та робити все, що в наших силах, щоб тільки не робити. Перфекціонізм тримає нас у безпеці в зоні комфорту, але блокує дії та, зрештою, розвиток.
Про творчий безлад
Дрібка хаосу в житті корисна. Він присутній у природі скрізь. Уся велика творчість походить із хаосу. Великий вибух виник із хаосу. Як хороші дівчатка, ми хочемо зробити так, щоб усі сфери нашого життя були герметично запаковані в пакети із застібкою та обгорнуті шовковими бантиками, але правда в тому, що нам потрібен безлад у певних сферах життя, щоб визначитися зі своїми головними потребами, бажаннями й здоровим глуздом. Про сльози Ваші сльози – це вияв сили. Можливо, у минулому вони були комусь не до вподоби, але зараз ви можете повернути собі цю силу, щоб рухатися вперед. Сльози свідчать про те, що нас щось зачіпає за живе, що з нами не все добре, що ми пригнічені. Вони показують, як ми почуваємося в цій ситуації. А оскільки сльози передають наші почуття, вони є частиною інтуїтивного інтелекту.
Про рух
Оскільки емоції застрягають у тілі, один із найкращих способів вивільнити їх – танцювати. Увімкніть свій улюблений трек і танцюйте, поки не спітнієте, хай серце калатає. Танцюйте, коли ніхто не бачить, або йдіть у безпечне місце й танцюйте з іншими. Головне – рухайтеся.
Про незгоду
Багато з нас виростають зі страхом перед конфліктами, тож зрештою ми не виказуємо свого гніву чи розчарування, коли нам це найбільше потрібно. Це центральний складник міфу про гармонію. Міф про гармонію придушує наш особистісний розвиток, а також нашу здатність чути себе та говорити свою правду. Це стримує нас у наших стосунках, кар’єрі та загалом у нашій еволюції суспільства. Коли ми перебуваємо під закляттям міфу про гармонію, то не бачимо цінності соціальних незгод. Ми можемо розвиватися завдяки напруженню між нашими відмінностями з іншими. Ми маємо визнати існування та працювати з нашими відмінностями, а не обходити та уникати їх. Справжні стосунки потребують здорової дози конфліктів.
Про час на себе
Догляд за собою – це не «обов’язок», а природне виявлення турботи про себе. Коли ми відчуваємо, що гідні турботи, і любимо себе, то дбаємо про себе. Догляд за собою не означає, що ми хочемо виправити, присоромити чи переробити себе, це просто щире прагнення бути здоровими, квітучими й цілісними. Навіщо нам це потрібно? По-перше, ми набагато ефективніше віддаємо, коли спочатку дбаємо про себе. У нас більше енергії, витривалості та й загалом кращий психічний стан. Ми віддаємо від сильної себе, а не від заклопотаної чи виснаженої, бо останнє призводить до помилок і сильного відчуття гіркоти.
Читайте також: Креативное лидерство: Как правильно давать фидбек, если вы работаете в команде